Розворот намічається не лише на фронті

Невдовзі Путіну буде нічим платити своїм так званим друзям

Санкції не працюють, кажуть росіяни та корисні ідіоти Кремля у Європі. Але при цьому чомусь дуже наполегливо вимагають переговорів. Прямо зі шкіри пнуться, лякають апокаліпсисом, аби вийти з війни, яку самі й розв'язали. І річ не лише в тому, що "Хаймарси" працюють і дістають тепер до Криму. Справа у тому, що санкції працюють.

І санкції дістали бюджет Росії. Самі росіяни говорять про катастрофічний обвал. Приємно звучить, чи не так? Але що ж там сталося?

Російський Мінфін констатував колапс прибутків бюджету. У липні збори ПДВ впали на 40%, нафтогазових податків – на 26%. "Дірка" в бюджеті досягла 33% бюджету – 892 млрд руб. за місяць. Притому, що історично російський бюджет завжди був профіцитним. І одразу варто сказати: не треба порівнювати з українськими цифрами. Тому що бомби летять на наші міста. Тому що заблоковано наші порти. Тому що війна йде на нашій території. І для країни, економіка якої не страждає від війни безпосередньо, це дуже великі цифри. І великі дірки. Особливо з огляду на те, що Кремль не може закривати ці діри запозиченнями.

Експорт нафти ще триває, і це погано. Поки що триває. Але збори сировинної ренти вже впали на 22%. І це незважаючи на дуже високі ціни на нафту та газ. Але тут допомогли самосанкції Путіна. Менше газу йде до Європи, менше доходів "Газпрому", навіть з огляду на космічні ціни на газ. І ось уже експорт "Газпрому" приблизно такий самий, яким він був на початку 80-х років. Власне тоді, коли були магазин "Бєрьозка", смачний пломбір та улюблений Радянський Союз. За підсумками липня експортні мита на газ виявилися в 4 рази меншими, ніж були у червні чи квітні. І втричі меншими, ніж були у травні. Загалом німці без російського газу переживуть. А ось російський бюджет...

І це ще Росія плюс-мінус виграє від найвищих цін на нафту. На тлі того, що європейські компанії таряться нафтою на повну, готуючись до санкцій. І це тільки починається структурна трансформація, анонсована главою російського Центробанку, коли вичерпуються запаси на складах і починають зупинятися заводи. І так, звичайно, Росія шукатиме способів обійти санкції. І навіть дехто омине. Але це лише мінімально компенсуватиме втрати. І для економіки. І для бюджету.

І єдиний спосіб подолати таку дірку у бюджеті – це девальвація рубля. Але сильний рубль – це скрєпа Путіна. Адже він показує, що санкції Росії не страшні. Та й інфляція заразом. А інфляція – це страшно, бо це холодильник. Адже це навіть мамі бурята може здатися малувато грошей на сина. Хоча останнє, звісно, ​​малоймовірне.

Тому розворот намічається не лише на фронті. У російській економіці також. Тож не дивно, що Росія зі шкіри пнеться, щоб домогтися перемир'я. І якщо наповнювати дірку в українському бюджеті нам допомагає цивілізований світ, то грошей для Росії у світі не буде. Більше того, всі ці нові друзі Путіна в Ірані чи Туреччині дружать із ним лише доти, доки він їм платить. Платить Ердогану, який рятує свою економіку, щоб виграти вибори та утриматися при владі. Платить Асаду, утримуючи того при владі. Платить Орбану, утримуючи його лояльність і зберігаючи можливість для популістичних кроків. Платить Білорусі, тому що економіка Луки відсутня як клас і не може виживати без російських дотацій. Платить Шредеру, щоб той просував його інтереси. Платить навіть Стівену Сігалу, щоб він знімав свої дурні кіно про війну, хоча Сігалу, здавалося б, давно перестали платити навіть недалекі кінопродюсери.

Але невдовзі платити не буде чим. І Путін це знає...

Оригінал