Справжня причина, чому торік 600 тис. українців поїхали працювати за кордон

Якщо не пришвидшити темпи реформ, то поточну Польщу ми наздоженемо через років 50

Цікаво, чи зрада, що в 2021 році з України поїхали працювати за кордон 600 тис. людей?

Друзі Медведчука пов'язують факт трудової міграції з Майданом. Начебто пройшов Майдан, жити стало так погано, що люди почали мігрувати. І це має привести нас до думки, що до Майдану було настільки добре, що ніхто не хотів їхати працювати до Польщі чи до Німеччини.

Правда в тому, що дійсно, той факт, що 600 тис. українців поїхали працювати за кордон у 2021 році пов'язаний з Майданом. Але зв'язок інший. Просто ці тисячі українців після Майдану отримали можливість поїхати за кордон легально працювати. Оскільки після Майдану, в тому числі завдяки Майдану, ми отримали безвізовий режим. А безвіз дав можливість людям отримувати роботу, у першу чергу у Польщі, легально.

От люди і поїхали.

Люди і раніше б залюбки працювали у Польщі. Легально. Це дуже важливо для багатьох українців. Але вони не мали такої можливості. Тепер мають. І це змінило їхнє життя на краще. До речі, це змінило життя на краще і тих, хто лишився в Україні. Тому що українські роботодавці почали конкурувати з польськими. І були вимушені піднімати зарплатню. Як результат — значні темпи росту середньої зарплати в Україні та її пік у доларах (не тільки у гривнях) на даний момент. Так багато, як зараз, українці ніколи не отримували. І так, роботодавці ніколи за своїм власним бажанням не підніматимуть людям зарплатню. Бо всі ми жадібні. Принаймні ті, хто є роботодавцями. І для них потрібен стимул. Погано, коли стимулює держава. Усілякими адміністративними заходами. Добре, коли стимулюють ринкові обставини.

І от уже українські олігархи жаліються, що вимушені піднімати зарплатні на своїх феросплавних заводах…

І тут багато хто бачить парадокс. Як так. Як можна казати про зростання рівня життя, коли люди продовжують виїжджати за кордон. Але ніякого парадоксу немає. Бо зростання доходів в Україні відбувається відносно українських реалій. Доходи в 2021 році зросли відносно доходів у 2020-му. Але ж не відносно Польщі. Якщо не пришвидшити темпи реформ, то поточну Польщу ми наздоженемо через років 50. От люди й їдуть. І їх важко у цьому звинувачувати. Це взагалі природній процес. Поляки їхали в Британію, українці - до Польщі. До України підтягнуться бангладешці. Так працює світ. І люди не бажають чекати 50 років.

І ще. Знаєте, коли люди не їхали з України? Під час СРСР. Але чи говорить це про те, що тут було так добре, що ніхто не хотів їхати? Ні, це говорить лишень про те, що не було такої можливості. Не було, коли комуністи морили голодом. Не було, коли йшла колективізація. Її не було весь час існування СРСР. І тільки в кінці з'явилося віконце, яке дозволяло виїжджати до Ізраїлю. Саме тоді з' явився жарт, що євреї в сім'ї — це не розкіш, а засіб пересування. І він вказував на те, що це була можливість. Втікати. Бо всі інші були замкнені. У зовсім не золотій клітці Радянського Союзу. Клітці бідності, коли в магазинах порожньо.

Сучасна Україна дає можливість як поїхати, так і залишитись. Україна не закриває своїх громадян. А Майдан відкрив їм двері. Відкрив можливості. І частина українців цією можливістю скористалися.

От і все.

Яка тому розумна альтернатива? Швидше рухатись до рівня Польщі. Але тоді просто треба зробити те, що зробила Польща у 1990-х. А це не популярно. Популярно регулювати ціни. Популярно встановлювати фіксовані тарифи. І тому популярно їхати до Польщі.

Оригінал