Конфлікт Петракова і Малиновського може зачепити Зінченка
З нинішнім тренером національна команда не має перспектив
Головний тренер збірної вирішує все, що пов'язано із національною збірною. При формуванні команд існують базові речі. На них будується колективний механізм. Головний принцип – кожна команда повинна складатися на основі максимальної якості. Всі найсильніші гравці мають бути доступні. Якщо когось із найсильніших немає у складі, то тренер має зрозуміло це пояснити.
У кожного гравця є професійна честь. Руслан Малиновський довів, що він сильніший за тих, кого викликали у збірну. До національної команди потрапили гравці, які зовсім не заслуговують на це. Водночас немає футболіста з серії "А", одного з п'яти найкращих у "Аталанті" - третій команді Італії 2020/21.
Усією своєю попередньою кар'єрою Малиновський доводив, що він хороший гравець. Не помічати, що це футболіст високої якості – неможливо. Тим паче, вибір в збірній обмежений. У провідних чемпіонатах грають тільки четверо українців: Андрій Ярмоленко є гравцем ротації "Вест Гема", Роман Яремчук тільки перейшов у "Бенфіку" та адаптується, а Олександр Зінченко грає у клубі та збірній на різних позиціях. Навіщо відмовлятися від Руслана?
У мене таке враження, що Зінченку буде не дуже зручно, що він в команді є, а Малиновського немає. Я не здивуюся, якщо гравець "Манчестер Сіті" не приїде через якесь ушкодження.
Мені не подобається ситуація, коли у команді існує одна побудова гри. Це характеристика якості тренера. Якщо наставник вміє грати в одну гру, то цей тренер приречений. Команда не має великих перспектив.
Якщо Шапаренку не вистачить сил, щоб дограти матч проти Боснії, то де ми візьмемо заміну?
У жовтні збірна України грає два матчі за три дні з різними командами - Фінляндією та Боснією. У Петракова немає великого вибору гравців. Він не може відмовлятися від здібних футболістів, які здатні зіграти на різних позиціях в схемі, яку сповідує тренер. З одним суперником міг зіграти Микола Шапаренко, з іншим - Малиновський. Кожен футболіст має певні ресурси сил. Є чинник травм. Ці деталі мають велике значення для досягнення результату. Якщо Шапаренку не вистачить сил, щоб дограти матч проти Боснії, то де ми візьмемо заміну?
Фіни гратимуть від оборони. Я не дуже розумію, як Петраков планує її "відкривати". Хто може віддати неочікувану передачу в розріз на швидкості, коли Яремчук "висмикне" когось з центральних оборонців? Тільки двоє гравців – Шапаренко та Малиновський.
Не має значення, чи Петраков головний тренер, чи виконувач обов'язків. Він показує свою суть. Футболісти оцінюють це. Якщо людина вважає, що свій авторитет він може доводити закручуванням гайок, а не бесідами та спілкуванням, то це погано.
Петраков загрався у виховання. Це не те, що треба у національній команді
Атмосфера в команді складається з того, що колектив має бути справедливим. Баланс справедливості – це вчинки стосовно кожного гравця, а не до одного. Це система взаємозв'язку в колективі. Якщо порушується справедливість для такої величини як Малиновський, то команда це відчуває. Наступним буде хтось інший, якщо він не робитиме так, як хоче тренер. Футболіст би радий це робити, але наставник має зрозуміло пояснювати. А не говорити, що ми гратимемо, як Іспанія.
Петраков загрався у виховання. Це не те, що треба у національній команді, яка складається з уже сформованих футболістів.
Всеволод Кевлич, для Gazeta.ua
Коментарі