Що зробив Луческу для київського "Динамо"

Команді треба посилити три позиції

З приходом Мірчі Луческу на посаду тренера "Динамо" антураж і підхід до виконання своїх професійних обов'язків cуттєво змінився. Немає зверхнього ставлення до суперників, які рівнем нижчі. Румунський тренер правильно почав працювати від можливостей гравців. Робитимемо тільки те, що можемо. Що не можемо – не робимо, але вчимося, щоб розширити можливості.

Перша частина сезону вийшла позитивною для "Динамо". Команда закінчила її лідером чемпіонату України та змогла вийти у плейоф Ліги Європи. За всіх проблем, наслідків коронавірусу, який обернувся втратою гравців. Могли досягти більшого, якби перемогли "Колос" та "Десну". Недорахувалися чотирьох. Всі інші матчі, які могли виграти, завершилися перемогами динамівців.

Микола Шапаренко досяг найбільшого прогресу після приходу Луческу. Віктор Циганков під кінець сезону почав показувати те, що від нього чекають. Очевидний прогрес у Іллі Забарного. Віталій Миколенко виріс як універсал – може закрити дві позиції в захисті. Інші почали грати в те, що від них можна досягти на сьогоднішній момент. Визначальними будуть зимові збори. Зараз Луческу позбавляється від тих, в кому не бачить перспективи росту.

"Залізно" потрібен захисник із досвідом і головою. Він має керувати обороною. Денис Попов поки на цю роль не готовий. Він має прогресувати в плані розуміння гри та вибору позиції. Таким свого часу був у Києві Домагой Віда.

Мусять знайти центрального півзахисника стилем як Джордан Гендерсон із "Ліверпуля". Десь між "шостим" та "восьмим номером", який зможе покрити все поле. У "Динамо" цю роль непогано грали Горан Гавранчич і Тіберіу Гіоане.

Безумовно, форвард. Повертається Бесєдін – фахова робоча "конячка". Але він не форвард-лідер. Треба ще такий, якими були свого часу Ісмаель Бангура або Браун Ідеє.

Гравцям "Динамо" потрібні хороші приклади поряд. Футболісти, які вміють, знають та правильно ставляться до своєї професії. Такі, як Томаш Кензьора, тільки вищого класу. Міг би зіграти цю роль Беньямін Вербич, але теж класу не вистачає. З такою ж відповідальністю, як у Сергія Сидорчука, але із хорошими навиками.

Всеволод Кевлич, для Gazeta.ua