Ніякі припинення вогню ще не трималися довше тижня

Чергове перемир'я ухвалене в найбільш ідіотський момент - загинули три морпіхи за максимально негативних дій з боку росіян. Лише передали тіла, ще не з усіма попрощалися. Коли сержант Журавель залишався поранений в сірій зоні, президент не доклав зусиль, щоб домовитися про реальне припинення вогню, аби його евакуювати. Але одразу після цього нам звітують про досягнення перемир'я. Це жалюгідно. Мав бути час насипати росіянам за наших загиблих. Перемир'я сильно вдарить по морально-психологічному стану наших військ на лінії розмежування, морської піхоти і армії в цілому.

За 6 років було достатньо періодів припинення вогню, щоб переконатися, що ніякі з них не тримаються більше тижня. Якщо будемо терпіти обстріли, понесемо ще більші втрати, ніж до перемир'я. Ці домовленості називають "проривом". Чи у тому сенсі, що безпекова компонента тепер домінує над політичною? З релізу Офісу президента складалося враження, що "прорив" – це саме перемир'я. Таких проривів ми вже багато бачили.

Серед пунктів - повна заборона на використання безпілотників, на будь-яку диверсійно-розвідувальну роботу та розміщення техніки неподалік від населених пунктів, які росіяни ніколи не виконували. Подібне було і раніше, але це так чітко не артикулювали. На тиждень-два, можливо, зменшиться інтенсивність обстрілів, але потім ворог знову почне її нарощувати. Тоді доведеться Збройним силам залучати і снайперів, і виходи диверсійно-розвідувальних груп на позиції противника. З часом все повернеться у попереднє русло. Але ціною цьому перемир'ю можуть бути життя українських військовослужбовців, які не зможуть дати відповіді.

Роман Кулик, для Gazeta.ua