Трамп такий самий ворог України, як і Путін

1 жовтня може стати датою капітуляції української влади

Найнеприємніше для України з того, що сталося в останні дні, - це відставка спецпредставника США Курта Волкера.

Існує дві Америки у ставленні Сполучених Штатів до України, - пише Андрій Піонтковський для видання "Обозреватель".

Одна Америка - це президент Трамп, який з якихось причин у всьому підтримує Путіна і намагається максимально йому догодити. Він такий самий ворог України, як і Путін. Ще під час своєї виборчої кампанії Трамп повторював, що в Криму говорять російською, тому півострів повинен бути в складі Росії. А на нещодавній зустрічі з президентом Зеленським він знущально послав того - "йдіть до Путіна, він розгляне ваші проблеми". Таке ставлення Трампа до України.

Але є й інша Америка - це практично весь політичний істеблішмент, Конгрес, включаючи республіканців, і навіть багато членів адміністрації Трампа. Вони підтримують боротьбу України за свою незалежність, за збереження свого суверенітету, тому що вони розуміють, що підкорення України стане для Путіна трампліном для подальшої експансії проти Заходу.

Цю іншу позицію США артикулював і реалізовував Курт Волкер і тому його так ненавиділи в Кремлі. Все, що він робив для України - антикремлівські санкції, поставки зброї, в тому числі і джавеліни - робилося всупереч Трампу.

Не менш важливо, що Волкер категорично підтримував Україну в її відмові від путінської інтерпретації Мінських угод. Путін має намір всунути ракову пухлину ЛДНР в політичне поле України, нічого там не змінюючи, не вивівши з Донбасу російських військовослужбовців, "адже їх там немає". Тим самим він прагне створити всередині України абсолютно легальний з погляду нового українського закону про особливий статус військовий плацдарм окупантів для їх подальшої експансії. (Вчора в своїй програмі Соловйов відкрито озвучив першочергові плани Кремля в цьому напрямку: звільнити від українських карателів захоплені частини Донецької і Луганської областей).

Путіну потрібна вся Україна - повний контроль над нею і повне її підкорення. Для цього він намагається спокусити українське керівництво уявним відновленням її територіальної цілісності. Без Криму, звичайно, але зате з Лугандонією.

Цьому плану категорично чинив опір Волкер особисто і під час своїх контактів з українським керівництвом, і під час переговорів із російською стороною. Він весь час підкреслював, що Україна на це не піде, бо Москва не збирається виконувати ключові положення Мінських угод - виведення своїх військових структур і повернення Україні контролю над її кордоном.

Україна втратила свого вірного союзника і друга в адміністрації США в контексті загального ослаблення зовнішньополітичних позицій на Заході: повернення Росії в ПАРЄ, пропутінська позиція Франції, вимога Макрона і Трампа повернути Путіна в G-8, заморожування військової допомоги США і, нарешті, порада Трампа Зеленському.

Основною причиною, що викликала, на мій погляд, цей ланцюг подій, була риторика нового українського керівництва. Півроку Захід чує від цих людей, що вони перемогли в Україні "партію війни". Виявляється в Україні останні 5 років правила якась "партія війни", а тепер ось прийшла чудова партія миру. Невже ці чудові люди не розуміють, що, називаючи своїх попередників "партією війни", вони називають так всю українську державу. І в яке становище вони ставлять ті сили на Заході, які підтримують Україну? Виходить, що всі вони підтримували 5 років "партію війни" і були, отже, військовими злочинцями.

Я не з чуток знаю, що кожен новий крок на захист України давався величезними зусиллями під час внутрішньополітичної боротьби на Заході.

А тепер ось Трамп сказав: "Ідіть до Путіна, і він все вирішить", а Волкер змушений був піти у відставку. Це не кінець протистояння друзів і ворогів України на Заході. Проти Трампа почався процес імпічменту. Але важливо розуміти одне: Захід ніколи не буде більш проукраїнським, аніж саме українське керівництво.

1 жовтня відбудеться зустріч контактної групи в Мінську. На попередній зустрічі 18 вересня другий президент України Леонід Кучми відмовився підписати так звану формулу Штайнмаєра, незважаючи на наявність візи радника Зеленського Єрмака. Як розповідають, він заявив: "З мене досить Будапештського меморандуму".

Москва в ультимативному порядку продавлює зараз цю горезвісну формулу. Її підписання означатиме фактично визнання Україною результатів російської агресії: анексію Криму і легітимізацію ЛДНР.

У Нью-Йорку путінський пропагандист Євген Скабеєв, бігав з мікрофоном і буквально допитував міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, як же ви посміли не підписати формулу Штайнмаєра 18 вересня в Мінську? Замість того, щоб послати його куди подалі, Пристайко почав виправдовуватися, мовляв, звідки ви взяли, що ми її не підписали, ми в процесі її підписання.

На президента України є величезний тиск з боку Парижа, Москви, Вашингтона, Коломойського, Богдана. 1 жовтня може стати датою капітуляції української влади.

Але тоді і капітуляцію, і владу, яка її підписала відкине українське суспільство.