Держава не може собі дозволити підвищувати зарплати вчителям

Популізм на марші

Все-таки поганий приклад заразливий. Уряд, частина з якого активно йде на вибори, причому разом, підхопив прапор бажаючих просто надрукувати гроші й роздати вчителям. І нехай поки не 4 тисячі доларів на руки, але з чогось же треба починати.

Прямо перед виборами уряд прийняв рішення про різке зростання зарплат вчителям. Не хочеться бути адвокатом диявола, адже у нас у всіх є вчителі, а багато хто ними і є, і виступати проти хороших і достойних зарплат. Але різке зростання зарплат перед виборами, яке має стати реальністю з нового року, занадто сильно пахне популізмом. І це рішення буде дуже дорого коштувати українській економіці, а значить кожному з нас.

Просте підвищення зарплат вчителям призведе до зростання дірки в бюджеті на 30 млрд грн в наступному році. Ця цифра, до речі, одного порядку з дірою в бюджеті, яка виникала при введенні горезвісного податку на виведений капітал, що нам не дав зробити МВФ. Саме через дірку в бюджеті. А тут раз - і готово. Поки МВФ не в місті, уряд приймає рішення, а потім МВФ приїде - а всі в будиночку, уряд вже інший. Спритність рук і ніякого шахрайства.

Учителям треба платити гідні зарплати. Але ці зарплати треба десь брати. Економіка повинна дозволяти платити такі зарплати. На сьогодні на зарплати бюджетникам Україна витрачає 11% від бюджету. Це дуже багато. Ми дуже соціальна держава. І від того така бідна. При цьому, навіть серед бюджетників вчителі виділяються. Зарплата вчителів у середньому вище, ніж, наприклад, у лікарів. Що взагалі не відповідає світовій практиці. Чому? Просто тому що вчителів в Україні багато. І всі вони мають право голосу. І тому якщо і думають, яку категорію бюджетників підкупити перед виборами, то підкуповують вчителів.

У результаті в Україні, насправді, ми бачимо дивовижну картину, коли низькі на загальну думку зарплати вчителів, є високими, як для нашого стану економіки. Ні для кого не секрет, що зарплати вчителів - це похідна. Є реальний сектор, де люди щось створюють і дають зростання економіки. І те, що виробили, держава потім перерозподіляє. Вчителі не створюють, вчителі отримують частину від створеного іншими. Це нормально. Так всюди в світі. І будь-який вчитель легко скаже вам, що завдяки їх роботі, потім є кому створювати. Це правда. Але в поточному моменті вчителі як бек-офіс в корпорації, що підтримує підрозділ, але не приносить дохід. Загалом, це означає, що вчителі отримують похідний дохід, який залежить безпосередньо від стану бюджету і економіки в цілому. І що ми бачимо в Україні.

У Європі в середньому відношення зарплати вчителів до зарплат людей з вищою освітою становить 0,6. Тобто близько 60%. В Україні на даний момент ця цифра вже 0,8. А після підвищення буде 1,0. Тобто українські вчителі отримують зарплати вищі, ніж їхні європейські колеги, не в абсолютних цифрах, а у відносних. Звичайно, багато хто може сказати, що у нас ще й тіньові зарплати високі. Може це правда і тоді цифри були б іншими, якби вони враховували зарплати в конвертах. Але ось біда, вчителі отримують гроші з бюджету, бюджет формується шляхом збору податків і коли хтось не платить податки, то він саме забирає гроші в тому числі і у вчителя.

Держава просто не може дозволити собі підвищувати зарплати вчителям. Як не може дозволити собі підвищувати пенсії. У держави просто немає для цього ресурсу. І якщо ми хочемо підвищувати зарплати вчителям, то має бути проста схема. Приходять інвестиції, створюється зростання економіки, це зростання перерозподіляється, у бюджеті є гроші підвищити зарплати вчителям. Зворотня схема не працює.

Що в результаті? Якщо реалізують цей ріст? Ми отримаємо проблеми з МВФ, розбалансований бюджет й інфляційний тиск. У нас в останні роки в країні, незважаючи на постійні крики про зубожіння, дурними темпами зростає внутрішній попит. Розганяючи ціни. А зараз ми бачимо пікове зростання споживчих настроїв, що, як результат, теж призводить до активізації тих самих споживачів-покупців. І це вже саме по собі ускладнює боротьбу з інфляцією. А тут ще й уряд вирішив допомогти, підтримуючи такими рішеннями зростання цін. Останнє призведе до того, що Нацбанк буде менш охоче знижувати ставку. Це в свою чергу буде стримувати зростання економіки. А з ним і потенціал для того самого росту доходів. Для виправданого зростання доходів, що не з'їдаються інфляцією. І це не кращі умови для приходу інвестицій. А значить і для того самого, справжнього зростання доходів. У тому числі і для вчителів.

Оригінал