Наступ на Нафтогаз. Пацани хочуть повернути собі потоки

Чому відставка іноземців з Наглядової Ради Нафтогазу - це дуже погано

Реванш іде. Реванш як наслідок запаморочення від успіхів. Пацани знову хочуть отримати свої потоки назад.

Навіть, здавалося б, незворотні зміни намагаються повернути назад. Використовуючи той факт, що деякі напрямки реформовані значно, а частина залишилися такими ж, як у 2013 році. В результаті, які б реформи не проводив Нацбанк, він все одно стикається з судами, які застрягли в 2013 році. Те ж можна сказати про Нафтогаз. Який на всіх конференціях ставлять в приклад успішних реформ, але який так і залишився в українському середовищі.

Зараз іде наступ на Нафтогаз. Як результат - відставка незалежних членів Наглядової Ради компанії. Що може вилитися в повернення контролю над компанією з боку політиків і фінансово-промислових груп.

Ефективність незалежної Наглядової Ради була продемонстрована, коли глава Нафтогазу зміг нарешті звільнити главу Укртрансгазу, звинувачення якого в корупції не вміщалися на аркуші А4. Але цей досвідчений господарник відразу влаштувався заступником міністра енергетики. А що, в Україні ж цінують міцних господарників, не розкидаються досвідом людей, що так довго трудяться в енергетиці - спочатку на Фірташа, а потім і на державу (ну або не тільки на державу). Після цього, ймовірно, пацани і образилися на Наглядову Раду. І реформі корпоративного управління був підписаний вирок.

Чому йдуть члени Наглядової Ради? В першу чергу, вони заявляють про політичне втручання в роботу компанії. Це не новина для нас. Але неприємний сюрприз для іноземців. В унісон з ними говорить і Енергетичне співтовариство. Закликає відкликати поданий саме Кабінетом міністрів законопроект, який блокує входження в українську ГТС іноземних інвесторів. А також там відзначають, що Міненерго фактично намагається зберегти контроль за активами з транспортування і зберігання в порушення зобов'язань України по "Договору про заснування Енергетичного співтовариства". Пряміше не скажеш.

І так. У Нафтогазі зараз багато грошей. Компанія стала прибутковою. І ви можете почути сотні інтерв'ю українських політиків, які будуть говорити, що тепер за компанією потрібен політичний контроль. Чи треба перекладати, що означають такі слова? Що потоки наповнилися, і на них треба сісти. Терміново. Знову ж, вибори не за горами, потрібно наповнювати каси.

Політичний контроль - це найгірше, що можна собі уявити в Україні. Суть реформи корпоративного управління якраз і полягає в тому, щоб прибрати цей політичний контроль і заповнити наглядові ради незалежними директорами. Не пов'язаними з українськими групами і угрупованнями. Уряд обіцяв зробити це в Нафтогазі і в інших державних компаніях. Зокрема, держбанках. Але віз і нині там. А з Нафтогазу іноземців видавлюють.

До речі, роблять це спільними зусиллями міністри і депутати. Останні внесли низку правок до антикорупційного законодавства. Зокрема, бажаючи помститися активістам за ускладнення свого життя і зобов'язавши тих також заповнювати е-декларації, не забули і про членів Наглядових рад. Іноземцям у них потрібно передати свої корпоративні права в управління компанії, ліцензованої в Україні, задекларувати всі іноземні рахунки, розкрити інформацію про доходи в інших компаніях за кордоном (а це конфіденційні відомості). Очевидно, з такими інноваціями ви не затягнете в наглядові ради українських компаній жодного іноземця. Їм такий геморой не треба. Але саме це потрібно нашим пацанам. І пацани йдуть до успіху.

Чому пацани стали нахабніші? Тому що залежність від МВФ знизилася. Вони потирають руки і чекають, коли нарешті можна буде послати цих нудних бюрократів, які говорять на нудні теми боротьби з корупцією, корпоративного управління, фіскальної політики. Їм це заважає жити. І вони вже бачать світло в кінці тунелю. Залучення недавно коштів за допомогою випуску єврооблігацій - це дуже яскравий сигнал про те, що момент незалежності корупціонерів вже близький. І, до речі, це той унікальний момент, коли влада і опозиція в Україні єдині.

До чого це може призвести? До нівелювання цілого ряду реформ. І пробуксовки майбутніх. Державні компанії - це основний оплот корупції в Україні. Наглядові ради корупції заважають. Прибираєш Наглядові ради - підвищуєш привабливість контролю над державними компаніями. Як результат - ніякої приватизації. Бо навіщо позбавляти себе гарантованих заробітків. А значить, вартість перебування при владі знову виросте. Значить, у різних корупціонерів з'явиться додатковий стимул купувати голоси на виборах і йти як в депутати, так і в міністри. А критична маса таких людей зможе саботувати будь-які реформи. І потім не питайте, чому ми такі бідні. Ось чому.

Оригінал