Куди ведуть кредити МВФ

Співпраця з Міжнародним валютним фондом - єдиний спосіб змусити владу до потрібних Україні реформ

Кредит МВФ отримали. І тут же багато людей почали доводити, що кредити не допоможуть економіці України (раніше вони ж доводили, що ми ніколи не отримаємо цей кредит). Що кредитування – це шлях у нікуди. Що світова закуліса отримує українські ресурси в обмін на кредити, які треба віддавати. І про онуків згадують. Загалом, стандартний набір фраз. І відразу випливає висновок – та навіщо нам цей МВФ. І потім люди повинні подумати, що і вимоги Фонду виконувати не треба. Бінго. Корупціонери задоволені. Можна розслаблятися.

Це приклад дуже жорсткої маніпуляції. Коли довкола економічні міркування покликані спрямувати громадську думку проти реформ. Боротися не зі змінами, а з мотиватором цих змін. Щоб потім, коли чергова реформа повинна буде пройти парламент, завалити її, але прикрити свою турботу про корупційні потоки міркуваннями про те, що треба обрати інший шлях порятунку економіки країни.

Вони кажуть, що Фонд не зробив Україну багатою, а ми цілих 2 роки вже з ним. А значить, не треба слідувати рекомендаціям МВФ. І тоді набагато легше не проголосувати за антикорупційний суд, наприклад. Або залишити діру в митниці, заблокувавши введення касових апаратів.

Так, ми залишаємося бідними. Але хто сказав, що ми повинні були стати багатими? Міжнародний Валютний Фонд не робить країну багатою. Він лише рятує її від катастрофи. А далі вже самі.

Більше того, економічна система дуже інертна. Рішення, які приймають в 2014-2016 роках, приводять до результату через 3-5 років. Тому що легко просто взяти і роздати гроші. Тоді інфляцію ви побачите відразу. Але коли ви міняєте фундамент, робите структурну реформу, то і результати приходять значно пізніше. Це стосується як позитиву, так і негативу.

Оплот стабільності, долар по 8 гривень, який тримали в 2011-2013 роках, коштував Україні падіння резервів у 2 рази і різкого зростання держборгу. І те, що ми бачимо в економіці зараз, наслідок тієї політики. Хоч і неочевидний. Адже резерви НБУ і зовнішні запозичення – це як вища математика з університету, а ось девальвація гривні і зростання цін – алгебра для п'ятикласника.

Фонд нічого не вимагає для себе. Все, що записано в програмі, необхідно насамперед Україні. Що є основними вимогами: пенсійна реформа, земельна, антикорупційна, приватизація, Приватбанк, реформа ДФС, монетизація пільг.

Невже пенсійна реформа потрібна МВФ? Ні, вона потрібна Україні. При цьому, навіть пенсійний вік не буде підвищений. В основному, позбудемось пільг і несправедливості. Коли хтось, хто працював 10 років, отримує ту ж пенсію, що і той, хто гарував 45.

Чому саме Україні потрібна пенсійна реформа? Тому що у нас дефіцит пенсійного Фонду в 140 млрд грн, а ми не настільки багаті, що можемо собі його дозволити. Чому? На одного пенсіонера припадає єдиний працівник, який сплачує внески в пенсійний фонд. Це один із найгірших показників у світі. Так що справа навіть не в справедливості. А в тому, що ми не можемо дозволити собі пенсіонерів, які виходять на пенсію в 40 років. Масово виходять. І так, солідарна система себе зживає. Але саме зменшення дефіциту пенсійного Фонду дозволить нарешті запустити накопичувальну систему пенсій.

Невже приватизація потрібна МВФ? Чи вона потрібна Україні, щоб в країну почали заходити інвестиції, а чиновники нарешті перестали смоктати соки з державних підприємств. В українців є ілюзія, що народу щось там належить. Але це не правда. Українські держкомпанії – це націоналізація збитків і приватизація прибутків. Це потоки, на яких сидить друзі влади і друзі друзів влади. І все.

Публічна прозора приватизація (в історії України така була всього раз – продаж Криворіжсталі) здатна нарешті відкрити шлюзи з інвестиціями в країну. А це зростання економіки. Робочі місця. Зарплати і пенсії. І противляться приватизації чиновники, які паразитують на держкомпаніях. І останні роки роблять це дуже успішно.

Невже земельна реформа потрібна МВФ? Чи українським селянам? 7 млн осіб позбавили законного права продати свою землю. Чи економіці України, яка як повітря, потребує інвестицій в аграрний сектор.

Мораторій на продаж землі – найбільша дурість, яку раз за разом робить українська влада. При цьому, у світі немає нормальних країн, де заборонена торгівля землею. Зате мораторій аля-український є у Венесуелі, Білорусі, Північній Кореї. Прекрасні приклади для наслідування.

І як пояснити необхідність мораторію українському селянинові, який отримує за свій пай пару мішків картоплі, коли зовсім поруч, у Чехії, вартість гектара землі становить 10 тис. дол.

Невже МВФ потрібно повернути активи, вкрадені Коломойським у Приватбанку? Чи українським платникам податків? Адже саме в програмі МВФ записано вимогу провести аудит і найняти спеціально навчених людей, які будуть бігати за акціонерами Привату по всьому світу, забираючи активи в рахунок боргу.

Невже МВФ треба створити антикорупційний суд, щоб затримані НАБУ "насірови" нарешті сиділи в тюрмі? А чиновники розуміли, що ризики крадіжки зросли в рази. Або МВФ треба дати більше повноважень НАБУ, щоб ті могли самі ловити більше корупціонерів? Саме корупція - найбільша проблема України. Нашої країни, а не МВФ. І саме корупція руйнує конкуренцію і ставить найбільші заслони перед зростанням економіки.

Невже МВФ необхідно, щоб була створена служба фінансових розслідувань. І на український бізнес перестали тиснути менти, прокурори і СБУшники, які влаштовують маски-шоу щоразу, коли у них закінчуються гроші на кишенькові витрати. Поки що всі ці люди, разом із депутатами, саботують ініціативу Мінфіну, яка повинна дозволити зітхнути полегшено українському бізнесу. І співпраця з МВФ - єдиний спосіб змусити владу зробити правильно.

А тепер скажіть, що з цих реформ – неправильне? Або подумайте, яка мотивація у тих, хто говорить, що "з кредитами МВФ ми йдемо не туди"? Крім корупційної, звичайно.

Якщо б Україна повністю виконала програму МВФ, то через рік ми б жили в іншій країні. На жаль, ми не виконаємо всю. Надто боляче це буде для нашої влади.

І так, наші онуки ні до чого. Кредити МВФ короткі. І віддавати їх будемо ми самі.

І ніяких ресурсів ніхто в обмін не отримує. Кредити йдуть в резерви НБУ. Там залишаються. І потім із цих же резервів повертаються у Фонд. Все.

Оригінал