У Рамштайні відбулася п'ята зустріч союзників України – нам пообіцяли більше підготовки солдатів. Деякі країни кажуть, що в них закінчується зброя, але обіцяють продовжувати допомагати нам. Також бояться ослаблення підтримки їхнім населенням на тлі енергетичних проблем, які Москва створює для ЄС. Несподіваний український військовий успіх біля Харкова показує, наскільки гнучко може воювати українська армія. І Київ вимагає виплатити репарації в $300 млрд із заморожених активів РФ, які залишилися на рахунках країн "Великої сімки". Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.
"Навчання українців стає пріоритетом, бо запаси Заходу виснажуються", Politico, США
Західні союзники дедалі більше уваги приділяють навчанню українських солдатів і намагаються з'ясувати, як забезпечити їхнє озброєння, бо запаси зброї в країнах-донорах виснажуються.
Це питання було в центрі уваги в четвер, коли високі представники міністерств оборони приблизно 50 країн зібралися на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині на зустріч координаційної групи, яку очолює США з підтримки України у війні проти Росії.
Зустріч відбувається у той час, коли Київ проводить складний контрнаступ, щоб відвоювати частину захопленої РФ території до настання зимових холодів. Тоді як жорстокий напад Москви спочатку привернув пильну увагу Заходу й дав хвилю зброї, країни-донори тепер стикаються зі економічним тиском удома, що зростає.
Деякі країни кажуть, що дали Україні майже всю зброю, яку могли
Зустріч у Рамштайні – п'ята. Вона відбулася в тіні енергетичної кризи, що насувається на Європу. Коли ЄС обмірковує безпрецедентні заходи щодо стримування захмарних цін за енергоносії. Чиновники також стурбовані, що економічні проблеми можуть підірвати підтримання суспільством жорстких заходів проти Росії. А деякі країни кажуть, що дали майже все, що могли.
Посадовці на зустрічі підтвердили, що хоча передавання зброї надалі є головною метою, проблеми й пріоритети розширюються в міру того, як війна стає тривалим конфліктом.
Коли міністри прибули на зустріч, кожен виявив на столі папір з назвою "Невідкладні вимоги України". Відповідно, там головним пріоритетом є збільшення кількості ракетних установок і боєприпасів стандартів НАТО, за якими є збільшення кількості гаубиць. У списку також ідеться про радари, засоби протиповітряної оборони й бойові літаки.
Офіційні особи використали зустріч, щоб представити нову партію зброї, яку відправлять в Україну. А міністр оборони США Ллойд Остін підтвердив, що Америка виділила ще $675 млн на ракетні установки, боєприпаси, джипи й протитанкові системи.
Держсекретар США Ентоні Блінкен також здійснив незапланований візит в Україну, де повідомив про $2 млрд у вигляді довгострокового військового фінансування для України та 18 її сусідів.
Навчання українських солдатів і виробництво нової зброї будуть майбутніми пріоритетами
Більшість зустрічі показала мінливе мислення союзників. У своїх коментарях у четвер Остін зазначив, що навчання солдатів і виробництво нової зброї будуть одними з майбутніх пріоритетів групи.
"Працюємо разом, щоб озброїти й навчити Україну в поточній боротьбі. Ми також працюємо разом, щоб допомогти Україні створити боєздатні, стійкі сили для самооборони й стримування агресії в довгостроковій перспективі", – сказав Остін.
Він додав, що союзники планують зустрітися у "найближчі кілька тижнів", щоб обговорити, як оборонна промисловість "може найкраще оснастити ЗСУ необхідними можливостями".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент" – Вікторія Романюк
Міністр оборони Португалії Гелена Каррейрас заявила, що група під керівництвом США "готова розглянути довгострокові наслідки війни". Навіть якщо вона буде надалі зосереджена на "задоволенні будь-яких короткострокових потреб України перед українським наступом на землі".
Міністр оборони Бельгії Людивін Дедондер зазначила, що "орієнтація групи згодом змінюватиметься відповідно до еволюції потреб, виражених Україною". Вона вказала на крок ЄС минулого тижня щодо створення військової навчальної місії Євросоюзу для України як приклад переходу групи до максимальної ефективності.
Генсек НАТО Єнс Столтенберґ написав у статті перед зустріччю, що "наша єдність і солідарність зазнають серйозного випробування. Бо сім'ї та підприємства відчують на собі наслідки стрімкого зростання цін на енергоносії та вартості життя, спричиненого жорстоким вторгненням РФ. Але ми маємо дотримуватися курсу й протистояти тиранії заради України й заради нас самих".
За лаштунками партнери України продовжували дотримуватися кількох різних поглядів на те, що є достатньою підтримкою для України.
У кулуарах зустрічі Байба Блоднієце, яка представляла Латвію, сказала, що східні країни надалі підштовхують західноєвропейських партнерів іти далі.
Найбільші західні країни, які мають системи важкого озброєння та артилерію дальньої дії, мають зробити більше
"Останні сім місяців східні країни кажуть, що ми маємо більше підтримувати Україну. Найбільші західні країни, які мають системи важкого озброєння, артилерію дальньої дії та інші речі, мають це зробити. Ми їх підштовхуватимемо. Хоча відчуваю загальне розуміння, треба більше робити. Німеччина могла б зробити трохи більше", – сказала Блоднієце.
Українські офіційні особи зробили все можливе, щоб висловити подяку, хоч і лобіюють додаткові постачання зброї.
"На війні ніколи не буває достатньо ресурсів. Нам потрібно більше підготовки й солдатів, але також більше зброї і боєприпасів. Партнери України розуміють, що говоримо про те, як захистити весь демократичний світ", – сказав голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Олександр Завітневич.
Хоча деякі українці визнають, що погляди союзників різняться, вони також наполягають, що ці розбіжності поки що не впливають на загальну картину.
"Нам треба розглядати це як частину демократичного процесу. І ми маємо реалістично оцінювати, що країни можуть і чого не можуть зробити. Розбіжності є частиною процесу, але вони не впливають на підтримку України на серйозному рівні", – сказав Юрій Сак, радник міністра оборони Олексія Резнікова.
"Контратака України заскочила Росію зненацька", The Guardian, Велика Британія
Раптовий несподіваний військовий успіх України на південний схід від Харкова змінює аналіз стратегії контратаки Києва. Те, що мало стати широко розрекламованою спробою ізолювати Херсон, перевернули з ніг на голову раптовим ударом по російських військах на північному краю фронту.
Зусилля розпочалися у вівторок, а до середи Інститут вивчення війни підрахував, що українці під час раптової атаки просунулися "принаймні на 20 км углиб території, що утримуєть Росія", відвоювавши приблизно 400 кв. км.
За словами Роба Лі, колишнього морського піхотинця та військового аналітика США, українці зібрали "потужний танковий кулак" з 15 танків, щоб прорвати позиції окупантів. Київ спритно задіяв засоби ППО для підтримки, не даючи російським літакам змоги завдати удару у відповідь, щоб знищити завоювання, що є ознакою витонченішої тактики на полі бою.
Будь-хто, хто впевнений, що знає стратегію Києва, має бути готовим здивуватися
Воєнна мета – посилити тиск на Ізюм, стратегічне місто, захоплене окупантами наприкінці квітня. Це ворота до західного Донбасу. Що буде наступними днями, як завжди, важко передбачити. Але передбачається, що Україна скористалася передислокацією Росією сил з півночі й сходу на великій лінії фронту, щоб розпочати нову раптову атаку. Київ дає зрозуміти, що готовий бути гнучким та опортуністичним. Будь-хто, хто впевнений, що знає українську стратегію, має бути готовим здивуватися.
Порівняйте це з російським підходом. Кремлівські сили не звикли мислити гнучко. Коли вони оголосили про наступ, як це сталося навесні, Москва не відступила від нього й упродовж кількох місяців домагалася повільних, але реальних успіхів на Донбасі, використовуючи просту й похмуро ефективну тактику концентрації своєї артилерії в низці міст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими" – Олександр Хара
Останні кілька тижнів ініціатива перейшла від Росії до України, що чітко показали події на південний схід від Харкова. Середньостроковим стратегічним призом для України залишається відвоювання Херсона через його незахищену позицію на правому березі Дніпра й через те, що мости й річкові переправи, що забезпечують місто, здаються легкими цілями для ударів.
Прогрес під Харковом значний. Нападники зазвичай зазнають великих втрат. Шведський доброволець в Україні повідомив, що з його взводу з 22 осіб залишилося лише троє солдатів. До того ж четверих в=убило "одним ударом" цього тижня з танкової гранати, яка потрапила в їхньій бункер.
З іншого боку, моральний дух українців вищий, ніж у росіян, бо війна триває вже сьомий місяць. Лідери країни інформують союзників, що до листопада є коротке вікно, коли їхні сили можуть відкинути росіян і підготувати плацдарм для спланованого весняного наступу.
"Українська армія просунулася на 50 км", Die Welt, Німеччина
У контрнаступі на сході країни українська армія глибоко проникла в тил окупаційним російським військам. Президент Володимир Зеленський у четвер підтвердив звільнення міста Балаклія в Харківській області. Армія звільнила понад 1000 кв. км України з початку вересня, сказав він у відеозверненні.
Згідно з ранніми повідомленнями, російські війська окупували близько 125 тис. кв. км України. Це п'ята частина країни, включаючи Крим.
Україна хоче добитися від РФ воєнних репарацій у розмірі не менш як $300 млрд
За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, Україна хоче домогтися від РФ воєнних репарацій у розмірі не менш як $300 млрд. На Генасамблеї ООН Київ хоче домогтися резолюції як наріжного каменю міжнародного механізму відшкодування збитків, заявив Малюська під час візиту до Берліна. Для України п'ятниця – 198-й день російського вторгнення.
За даними Генштабу, українські війська просунулися на схід приблизно на 50 км. Атака триває за межі Балаклії в бік Куп'янська. Там важливий залізничний вузол, яким РФ постачає війська в нападі на Донбас. У Куп'янську окупаційна адміністрація наказала евакуювати жінок і дітей.
Російське військове керівництво здивоване атакою на Балаклію, каже американський військовий експерт Майкл Кофман.
"Російські сили були надто розосереджені. Резервів там майже немає. На відміну від стрімкого поступу на сході, Україна в іншому контрнаступі, у районі Херсона, доволі систематична", – каже він.
За словами місцевої влади, вночі російські ракети знову обстріляли Харків. Постраждали кілька будинків, жертв немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк
"Вимагаємо компенсації за всі збитки, які Росія завдала Україні агресивною війною", – заявив міністр Малюська.
Сума $300 млрд відповідає грошам Нацбанку РФ, заморожених у країнах "Великої сімки". Ці гроші заморозили в рамках санкцій. Малюська вимагає доступу до них і до закордонних активів російських держкомпаній, а також конфіскації майна російських олігархів.
За словами міністра, Німеччина має дати інформацію про те, скільки російських багатств є в країні. Також Берлін має підтримати український проєкт на Генасамблеї ООН. Малюська говорив про це в четвер з міністром юстиції Марком Бушманном.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що українська стратегія знищення складів, логістики й командних пунктів росіян з подальшим їх "видавлюванням" з окупованих територій працює, хоч і повільно. Але вона цілком залежить від західних постачань зброї та боєприпасів. Стаття військового головнокомандувача про те, що війна може перерости в обмежений ядерний конфлікт між Росією та НАТО. І білоруси, які їдуть воювати за Україну.
3 
1
Коментарі