Вінничанка Леся Богомаз, 42 роки, потрапила до лікарні раптово. Вона працює маляром будівельно-монтажного управління Укрзалізниці. У вихідні копала картоплю й потягнула спину. Нині лежить під крапельницями по 4 год. Жінку остеохондроз вразив не вперше. Щоразу лікується за страховим полісом.
— Я нічого не докуповую, — каже Леся Богомаз. — Усе входить у страховку. Не треба думати, де взяти гроші на лікування.
— Укрзалізниця — єдина структура, яка застрахувала майже 100 відсотків своїх працівників, — каже завідувач терапевтичного відділення поліклініки Вінницької залізничної лікарні Сергій Лисак, 55 років. — Раніше із зарплатні працівників на страховку щомісяця відраховували 16 гривень. Нині 16 сплачує Укрзалізниця і 16 працівник. Усього виходить 32 гривень на місяць.
Якщо "швидка" доправила застрахованого пацієнта до міської, а не залізничної лікарні, страхова компанія поверне йому кошти за лікування. По виході з медичного закладу пацієнт має відправити до центрального офісу страхової компанії документи, що підтверджують лікування і витрати на нього. Надсилають у страхову компанію навіть призначення лікаря і чеки з аптек.
Дія страхового поліса поширюється на стаціонарне лікування. За амбулаторне хворий сплачує сам. За власний рахунок лікують онкозахворювання, якщо вони виявлені не вперше, туберкульоз, цукровий діабет.
— Лікуватися за страховим полісом працівник може стільки разів на рік, скільки треба, — каже Сергій Ігорович. — А от пенсіонери за ним можуть лікуватися лише двічі на рік.
За страховим полісом залізничники можуть лікуватися й у центральних залізничних лікарнях Києва.
Коментарі