Буцький каньйон, який розташований в Уманському районі Черкаської області, є унікальною природною перлиною України.
Він приваблює туристів своїми мальовничими пейзажами та багатою історією.
Незвичайні скелі, густа рослинність і води річки Гірський Тікич нагадують Швейцарію.
Це місце надихає своїм спокоєм і величчю, а гармонійне поєднання води, каменю та осіннього лісу створює неповторну атмосферу.
Осінь - ідеальний час для відвідування Буцького каньйону. Восени туристів тут значно менше, що дозволяє насолодитися природою у спокої та тиші.
Gazeta.ua підготувала добірку заворожуючих світлин, які захоплюють красою та величчю каньйону.
Історія створення каньйону
За думкою вчених, Буцький каньйон з'явися 2 млрд. років тому в результаті розколу Українського кристалічного щита. Тоді рельєф тільки зароджувався.
Гориста місцевість Буків простягається на 2,5 км. Висота – 30 метрів. Скелясті виступи, порослі зеленню, більше нагадують Скандинавські фіорди, а не традиційні українські височини.
До Буцького каньйону приїздять за гострими відчуттями та емоціями - скелелазіння, сплав по воді, стрибки зі скелі. Тут можна розбити наметовий табір на декілька днів, щоб порибалити та дослідити місцевість.
Що подивитися в Буцькому каньйоні
ГЕС. Одна з перших гідроелектростанцій в Україні. Заснована в кінці 20-х років. Її енергії вистачало на живлення електрикою чотирьох сіл. В кінці 60-х років 20 століття ГЕС припинила свою діяльність. Після розпаду СРСР будівлю розграбували. На сьогодні станція в покинутому стані. Сюди приходять погуляти, зробити атмосферні фотографії.
Покинутий водяний млин. Побудований у 19 столітті за однією з версій, млин належав роду Скаржинських. Після приходу більшовиків механізм розібрали, а будівля залишилася пустувати. На сьогодні збереглося частина перекриття та обертового механізму. Місцеві говорять, що в млині є привиди.
Водоспад Вир. Висота - 2 метри, довжина - 15 метрів. Водоспад пологий і невисокий, має штучне походження, як частина гідротехнічної споруди ГЕС. Каміння неслизьке, тому влітку приємно прийняти природний душ "Шарко".
Лисакова скеля. Улюблене місце екстремалів-стрибунів. Висота стрибка досягає 12 метрів. Скеля має вигляд профілю людини. За легендою, природа віддала честь хороброму козаку Лисаку, який до останнього боровся з турками та помер в бою.
Родіонова скеля. Один з виступів, названих на честь радянського геолога Родіонова Сергія Петровича. Займався вивченням Українського щита, а Буцький каньйон якраз є його частиною.
Буцький Стоунхендж. Являє собою 15-тонний камінь, який висить з обриву. Скелі утворюють ворота, а його валун ліг нерівно поверх, ніби його туди поклали. Але все створено природою.
Буцький каньйон, що розташований тут на річці Гірський Тікич, входить до рейтингу 100 найгарніших місць України. Довгий час про нього знали тільки місцеві. Популярним це місце зробили випадкові туристи, українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди знімати кліпи та фільми.
Буцький каньйон вважають місцем сили, бо тут люди відчувають підйом енергії. Раніше в цій місцині козаки-характерники навчали молодих. Примушували із зав'язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої - стрибати. В момент падіння у людини з'являлися магічні здібності. Або вона помирала. Казали, що характерники могли зникати в одному місці, а з'являтися в іншому
1 
2164
Коментарі