Увечері 24 липня біля кафе "Д.О.М." на просп. Гагаріна, 92, Шевченківського району Дніпра сталася перестрілка. Загинули двоє учасників АТО — 37-річний Олексій Вагнер та 36-річний Максим Іващук. Прийшли туди на прохання товариша та відомого в місті адвоката 51-річного Едмонда Саакяна. Мали зустрітися з колишнім бізнес-партнером його брата Едуарда Шоломом Нахшоном. Разом займалися будівельним бізнесом.
— Мой брат много лет занимался строительным бизнесом вместе с Нахшоном. Реализовали много совместных проектов. Конфликт возник из-за их последнего проекта на улице Абхазской, 26. Нахшон потребовал от брата 119 тысяч долларов. Это цена последней проданой квартиры. Они много лет работали вместе, но не смогли договориться. Нахшон начал брату угрожать. Домой приходили какие-то люди, пугали мать. За 10 дней до стрельбы человек в капюшоне вылил банку крови на забор брата и поставил похоронный венок. Я пытался их помирить. Договорились о встрече. На всякий случай позвал друзей-атошников, — каже Едмонд Саакян. Він — колишній боєць АТО.
— Ми приїхали з паперами, щоб довести — нікому грошей не винні. Нас було шестеро: я, брат і четверо моїх друзів-ветеранів, — продовжує Саакян. — Нахшон був із чотирма чоловіками. Спочатку ми мирно спілкувалися, сміялися. Раптом до них під'їхали ще люди. Поводилися агресивно. Один підійшов до мене, приставив до живота револьвер і сказав: "Я тебе зараз пристрелю". Під курткою в іншого побачив автомат. Повернувся до брата і кажу: "Дай ключі від машини, я у ваших розбірках брати участь не хочу". Вдав, що збираюся втекти.
Насправді пішов до машини за братовим карабіном "Вулкан". Тільки потягнувся до зброї, по нас відкрили вогонь. Стріляли в упор. Я відстрілювався з-за машини. Ззаду в мене вистрілили з дробовика. Видно, що підготувалися. Оточили. Я не встиг перезарядити карабін. Потім приїхали поліцейські і все закінчилося.
В Едмонда Саакяна п'ять поранень. В обласну лікарню імені Мечникова його відвіз брат Едуард. Серед нападників — четверо поранених. Під охороною поліцейських лікуються в тій же лікарні.
Олексій Вагнер загинув на місці. Він — доброволець 20-го мотопіхотного батальйону 93-ї бригади. Максим Іващук помер дорогою до лікарні. Був бійцем 11-го мотопіхотного батальйону 59-ї бригади.
— Олексій був патріотом, чесним і порядним, — говорить 35-річна Валентина Фесан, подруга загиблого Вагнера. — Мав загострене відчуття справедливості, міг останнє віддати. Ми разом допомагали атошникам із онкозахворюваннями. Шукали гроші на лікування. До війни працював шахтарем у Тернівці. Там його мама і вітчим живуть. Має 6-річного сина Матвія, з дружиною розлучився. Мав бізнес із виробництва цукатів, розводив гусей. У день загибелі Льоша був веселий, ділився планами.
У Максима Іващука залишилися дружина і 15-річна дочка.
— Весь 2014 год Максим занимался волонтерством. Потом пошел служить. Через год собирался устроиться в "Альфу". Специально сделал лазерную коррекцию зрения, — говорить 38-річний Рустам Ганєєв, колишній доброволець батальйону "Дніпро-1". — Його не взяли через підліткову судимість. Працював інженером-зв'язківцем у Дніпростандартметрології, отримував невелику зарплату.
Поліцейські переслідували нападників від місця стрілянини до лікарні. Щонайменше ще трьох — розшукують. Серед них є раніше судимі та громадяни іншої держави. Якої саме — в поліції не кажуть. Вилучили автомат Калашникова і два пістолети. У загиблих Вагнера та Іващука зброї не було.
— На одному автомобілі нападники приїхали в лікарню. Їх там і впіймали. Шукали другий автомобіль "Субару Трибека" чорного кольору. Знайшли на житловому масиві Перемога. З ним працюють експерти, — говорить 54-річний Олег Грозь із обласної поліції.
У поліції відкрили кримінальне провадження за статтею "умисне вбивство".
4 
1
Коментарі