Будинок згорів у багатодітної родини Алєніних із села Василівка Полтавського району. Спалахнуло після замикання електромережі. Без придатного для проживання дому, залишилися 13 дітей. Хату допомагають відремонтувати друзі — збирають гроші на це в соціальних мережах. Доєднуються допомагати і волонтери.

Василівка — за 30 км від Полтави. Живуть понад 700 людей. Найпростіше до села добиратися автобусами, які ходять із автостанцій обласного центру. Можна добиратися автостопом.

Біля двору погорільців тхне горілим. У дворі в купу скидані речі: зім'яті шпалери, меблі, ковдри, подушки, лінолеум. Поруч стоїть піаніно. Його нікуди більше поставити. Тому має отак стояти посеред двору, скаржиться господиня 44-річна Тетяна Алєніна.

— На ньому діти мої займаються. Ходять у музичну школу, — говорить жінка. — Дах почали ремонтувати. Уже крокви стоять. Прибили мембрану під покриття й зробили замовлення на перекриття даху. Хоча б на голову тепер не капає.

 

Будинок має три окремих кімнати — залу, кухню та вбиральню. Усередині сильний гар. Його можна відчувати навіть на смак.

— Загорілося 16 березня, коли ми поїхали з чоловіком до старшої доньки в Полтаву, — веде Тетяна в дім. — Коли повернулися, то побачили, як сусіди й діти гасять котельню, прибудовану до хати. Даху вже практично не було.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 82 людини згоріли в у лікарні

Після пожежі господиня власноруч знімала шпалери зі стін. Це зайняло немало часу.

— Вони стали рудими й почали самі відвалюватися через воду, яка затікала в дірки між плитами перекриття. Подивися — уся стеля руда, — показує пальцем. — Довелося зірвати й все покриття підлоги. Килим теж увібрав у себе вводу й сморід. Тепер усе повиносили на вулицю.

 

У будинок заходить старший син 16-річний Артур. Коли почалася пожежа, він був удома разом із вісьмома братами й сестрами. Решта четверо дітей живуть в обласному центрі. Під час займання будівлі їх в селі не було.

— Був на кухні. У нас там велике вікно. Побачив дим. Коли вийшов, зрозумів, що горить дах, — розповідає Артур. — Одразу ж вивів братів і сестру з будинку. Потім зателефонував батькам. Страшно було. Одразу прибігли сусіди. Вони почули, як тріщить шифер. Молодші злякалися. Хтось плакав, хтось кричав. Усе швидко спалахнуло й згоріло. Сусіди почали заливати водою. З даху все падало. Ми залазили на котельню, щоб загасити полум'я водою.

Діти встигли винести з дому частину цінних речей — електрокамін, комп'ютери, плазмовий телевізор, документи.

 

Голова Коломацької ОТГ, до якої входить Василівка, Євген Почечун, 37 років, каже, що Алєніни просили придбати їм нове житло. Однак це дуже проблематично через бюрократичні процедури, пояснює.

— Пропонували родині тимчасове альтернативне житло на час ремонту, проте ті відмовилися, — говорить голова. — Зараз немає програми на придбання оселі. Вони користуються програмою "Турбота". За нею отримують щорічно п'ять тисяч гривень. Плюс тим, хто зазнав пожежі, передбачено ще три чи п'ять тисяч. Це за двома статтями видатків. І ще приєднатися народний депутат — дав допомогу одразу. Плюс з обласної та районної ради виділять кошти, щоб закупити деревину.

 

Родина просить допомоги для купівлі нового дому. Бо ремонт старого обійдеться дорожче, пояснюють Алєніни.

Реквізити для допомоги: 5168 7573 9963 0245, Приватбанк. Алєніна Тетяна Юріївна.

27

років тому одружилися Тетяна й Олександр Алєніни. З батьками живуть дев'ять дітей: 16-річний Артур, Тимур 15 років, 13-річний Назар, 12-річна Таїсія, 10-річний Захар, Олександр 9 років, Андрій 7 років, 5-річний Лев і Юрій 3 років. 4 старших — 17-річна Настя, 19-річна Аліна, 21-річна Марина й 24-річна Олеся — живуть, працюють і навчаються в Полтаві. Тетяна працює в центрі позашкільної освіти у Полтаві, керівничка гуртка малювання. Олександр нині вдома з догляду за дитиною.

 

×