У селі Хрінівка Іллінецького району працює приватний контактний зоопарк "Лісова казка". Його відкрило місцеве подружжя — Наталія Матющенко та Едуард Григоров. Двором можна гуляти й контактувати з тваринами і птахами — конями, поні, фазанами, котами, козулями, кроликами, шиншилами, декоративними козами, єнотами, песцями, павичами, африканськими карликовими їжаками, папугами, курками. Є сірий хрестоносний осел, лисиця чорнобурка, фретки, єнотоподібний собака.
Будинок господарів розташований у лісі. Навколо зелень, квіти, різноманітні дерев'яні вироби. Коли під'їжджаємо, нас зустрічає донька власників Наталія. Вона закінчила Білоцерківський аграрний університет. Разом із сестрою Марією допомагає батькам у господарстві.
— Моя дитяча мрія — стати лікарем. Приваблювала хірургія. Але коштів на навчання не було. Тому пов'язала життя з ветеринарною медициною. Хочу отримати ліцензію, аби оперувати звірів. Досвід є, — говорить 25-річна Наталія Гаврилюк. Проводить екскурсію двором. Там чисто, доглянуто. Звірів можна тримати на руках. — Мене цілком задовольняє те, чим займаюся. Недарма кажуть: "Гуманна медицина лікує людину, а ветеринарна — людство".
Любов до тварин прищеплювалася з юності, згадує Наталія.
— Коли з сестрою були студентками, батьки вирішили завести пару голубів. Пізніше — двійко павичів. А далі почали з'являтися й інші птахи та тварини.
Більшість звірів господарі привозили до себе, дізнаючись про них з інтернету. Забирали покинутих тварин, голодних і тих, яких збиралися забити на м'ясокомбінатах.
— Поні, які свого часу катали туристів, ми знайшли голодними. Стояли і вибирали з підстилки гнилу й перетоптану солому. На них чекав м'ясокомбінат. Але ми змогли забрати, — веде далі Наталія. — Хутрові звірі мали стати чиїмись шубами. Козулю привезли з Рівненщини. Заможні батьки колись подарували її своїй доньці. Водила тварину на повідку. Потім козуля дитині набридла. І батьки тримали її на прив'язі біля свого ресторану. Не годували. Планували зарізати. Небайдужі люди написали про ситуацію в інтернеті. Ми відразу поїхали туди. Викупили тварину. Довго виходжували.
Серед звірів є й такі, що раніше жили у квартирах. Люди намагалися перетворити їх на домашніх. Але дика тварина завжди такою й залишатиметься.
Зоодворик створили, аби показати відвідувачам, якою має бути любов до всього живого, додає Наталія.
— Ми з батьками прагнемо, щоб діти виростали добрішими. Важливо, щоб вони ні зараз, ні в майбутньому не ображали тварин. Якщо не можеш забрати бездомного звіра додому, то хоча б нагодуй його. Хочемо допомагати особливим діткам. Вірю, що контакт із звірятами робитиме їх щасливішими.
Наталія Гаврилюк також займається грумінгом — підстригає тварин, зрізає їм кігті, чистить вуха й зуби.
— Мені подобається працювати над естетичною красою тварин, — каже. — Проте грумінг — це не просто стрижка. Це здоров'я домашніх улюбленців. Виконується цілий комплекс процедур. Усі ці маніпуляції дуже потрібні. Для прикладу, у висловухих собак виникають проблеми, якщо своєчасно не почистити вуха. Підстригати кігті так само важливо, особливо якщо собака мало гуляє і не встигає їх сточувати. Якщо не доглядати за шерстю, вона збивається, а там чудово почуваються блохи. У котів із гігієною проблем набагато менше — вони самі себе добре вимивають.
Записати свого улюбленця на грумінг або домовитися про безкоштовну екскурсію в контактному зоопарку можна за номером: 0(67) 171 14 92.
7 
Коментарі