субота, 14 вересня 2019 15:55

Мешканці п'ятиповерхівки чотири тижні живуть без газу
3

У селі Розсошенці Полтавського району на вулиці Шевченка облаштовують індивідуальне опалення
Фото: Ярослава ФОНІНА
Газові труби замінюють підрядники із диканської фірми

— Газу нема. Шо робити? Терпимо. Газові стояки міняють, щоб на індивідуальне отоплєніє переходили. Хоч не хоч, а нада ждать, — каже Віра Фоніна, 71 рік. 30 років живе в селі Розсошенці Полтавського району у п'ятиповерхівці на вул. Шевченка, 34. Із середини серпня в її будинку вимкнули газопостачання в рамках переходу на індивідуальне опалення, який здійснює Полтавагаз.

— У мене трьохкомнатна квартира, на останньому поверсі. Живу сама, получаю мінімальну пенсію, за комуналку плачу по субсидіям. Зимою десь до тисячі виходило. Топили слабенько, тепло вдівалася і так зимувала, — з Вірою Іванівною зустрічаємося біля першого під'їзду. Жінка чекає мене на лаві біля ґанку, обабіч якого на фасаді зміяться жовті труби.

У будинку — 100 квартир, є ­одно-, дво- і трикімнаті. Більшість мешканців — пенсіонери. Користуються електроплитами або ходять до родичів у сусідні будинки — помитися чи приготувати їсти. Воду кип'ятять в електрочайниках та за допомогою кип'ятильників.

— У нашому під'їзді вже всім поміняли стояк. Зараз перейшли на третій і четвертий, — каже жінка. — Мій син Олєжик живе за два під'їзди від мене. Купив дві електроплити — своїй сім'ї і мені. Каші варю, супи. Я після операції, видалили камені із жовчного міхура, тож багато чого не можна. Майже не їм жирного, жареного — взагалі. Багато не готовлю. Раніше жила з молодшим сином Віталієм, який помер шість років тому. Тепер зрідка приймаю гостей.

— Щоб помитися, мені багато не треба. Кипятільником грію воду, а тоді зливаю, — додає.

Із сусіднього під'їзду виходить чоловік років 70. Із балкона другого поверху визирає 40-річний сусід.

— Дядь Саш, — гукає зверху. Перший піднімає голову. — А що ви підкладали під труби, коли міняли?

— Кусок фанєри, — відповідає.

— О, дякую, — молодший повертається в квартиру.

Баба Віра теж прощається і йде ­додому.

Біля третього під'їзду — жовтий "Фольксваген". Дверцята автівки відчинені, звідти стирчать дроти, троси. Поряд — кілька чоловіків у синій робочій формі. Один, одягнений у звичайні штани та червону футболку, представляється Валерієм.

— Ми робочі, труби міняємо, — каже, переминаючи недопалок, що повільно тліє. — Я прораб, головний майстер у диканській приватній фірмі "Будсервіс-3000". Але прізвище не скажу, не треба мене афіширувать. На цьому об'єкті працюємо четвертий тиждень. ­Одночасно в чотирьох під'їздах міняємо труби в квартирах, пускаємо по фасаду з обох боків будинку.

— Труби треба замінити, бо в старих малий діаметр. Не вистачало б газу на котли для індивідуального опалення. Дай Бог, щоб ми зробили швидко. Люди відносяться з поніманієм. Є, канєшно, і проблеми. Сільрада їх поставила перед фактом, котельню закрили, сказали, що от — треба індивідуальне опалення, — ділиться головний майстер. Вважає, роботи лишилося на два тижні. За умови, що місцеві не перешкоджатимуть.

— Є люди, які не впускають нас у квартиру. Наприклад, у четвертому під'їзді чоловік років 30. На рожон не ліземо, навіщо воно нам? Хай сусіди убєждають.

— Об'єкт важкий. У кого ремонт зроблений, у кого ні. Хоч і стараємося акуратно, всяке буває. Не просто трубу помінять. Треба вибити отвєрстіє більше, бо діаметр стояка увілічується. Вибиваємо комусь потолок, а комусь — пол. Намагаємося бистріше, не хочеться довго тут сидіти. До кінця місяця хочемо здати об'єкт і запустити газ, — говорить робітник у синьому, який заліз на козирьок під'їзду.

Валерій дивиться на наручний годинник. Повідомляє про закінчення обіду і прямує до робітників.

— Скоро завершать? — питає Галина Даценко, 65 років, яка проходить повз авто робітників. Її чотириповерховий будинок на вул. Шевченка, 27. — Спершу не було газу у двоповерхівках біля магазину. Там теж стояки міняли, до індивідуального опалення готовили. Тепер оце на Шевченка. Далі ми на черзі, думаю. Але ще ніхто не попереджав. Може, скажуть за два-три дні до початку робіт. Я вже встановила в квартирі газовий котел. Гроші збирала кілька місяців. Індивідуальне опалення швидко окупиться.

Голова Щербанівської громади Ігор Процик, 59 років, каже, що село Розсошенці перейде на індивідуальне опалення за два роки. Кількість запланованих для переведення будинків — 13, всі на вул. Шевченка.

5000 гривень виділить Щербанівська сільрада кожному пенсіонеру, ­особам із інвалідністю, багатодітним родинам та одиноким матерям, яким встановлять індивідуальне опалення. Ці ­кошти підуть на оплату кредиту від Полтавського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Установа кредитуватиме соціально-­незахищені верстви населення, які встановлюватимуть котел. Це вирішили 27 серпня під час позачергової сесії сільради.

Зараз ви читаєте новину «Мешканці п'ятиповерхівки чотири тижні живуть без газу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Найбільше читають