— Пробація — це наглядові та соціально-виховні заходи, які застосовують до засуджених. Призначає суд. Наша мета — знизити рівень рецидивної злочинності і соціалізувати правопорушника у суспільстві, — говорить начальниця Білоцерківського міськрайонного відділу "Центр пробації" Ольга ЯКИМЕНКО, 34 роки. Очолює відділ з 10 лютого 2016-го.
Говоримо про завдання, які виконує пробація. Про її розвиток у Білій Церкві та районі.
Є кілька видів пробації. Які реалізуєте ви?
— Наш відділ виконує досудову, наглядову і пенітенціарну пробації. Досудова — це збирання інформації на обвинувачуваного. Готуємо детальну характеристику, особисто спілкуємося з обвинуваченим, складаємо оцінку ризику повторного злочину. Готуємо для суду висновок, чи може особа відбувати покарання не у тюрмі. Така пробація виконується на всіх неповнолітніх. Якщо це повнолітній, то за злочини невеликої та середньої тяжкості покарання не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Наглядова призначається для виконання покарань, що пов'язані з позбавленням волі. Це громадські, виправні роботи, заборона обіймати певні посади і звільнення від відбування покарання умовно. Також це стосується штрафів на "аліментників", що більше ніж пів року не виплачували кошти дітям.
Готуємо засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі, до звільнення. Це пенітенціарна пробація.
Які громадські роботи виконують засуджені?
— Повнолітні ув'язнені працюють не більше чотирьох годин на день, неповнолітні — не більше двох. Безо-
платно прибирають. Об'єкти, де працюватимуть, затверджують на сесії міської ради. Зараз це ЖЕК (прибирають території, обрізають кущі. — Газета), інспекція з благоустрою (знімають несанкціоновані об'яви. — Газета), деякі школи з прилеглою територією. У Гайку наприклад.
За кожним засудженим закріплений наставник на об'єкті. Обговорюємо графік.
У чому полягають суспільно-корисні роботи?
— Їх переважно виконують особи, що ухилялися від сплати аліментів. Такі роботи оплачують їм погодинно. Засуджені працюють до 8 годин на день. Вид робіт і об'єкти визначає міська рада. Зароблені кошти переводять на рахунок виконавчої служби, а та вже віддає їх на користь дитини.
Чи важко знаходити спільну мову з ув'язненими?
— Це люди, які оступилися. Як правило, у всіх було тяжке дитинство, неблагополучні й неповні сім'ї. Часто причиною злочину є відгук із дитинства. Це 95 відсотків випадків. Інші — злочини з необережності: ДТП, побутові.
Ми працюємо із засудженими не менше року. На перших етапах із нами спілкуються з неповагою, лаються. За три місяці звикають до іншої форми розмови. Ми говоримо виховано, не використовуємо сленг. Без тілесного контакту. Навіть руку не потискаємо.
Деякі не вміють читати. Для інших писанина є бідою. Тому працівники допомагають.
У всіх засуджених є мобільні номери інспекторів. Дзвонять часто. Буває вночі. Наприклад, розпитують, як поводитися, коли підходить поліція. Інспектор пояснює.
За якою схемою працюєте?
— Суд направляє розпорядження та вирок суду і покладає на нас його виконання. Роз'яснюємо права, обов'язки, наслідки в разі відхилення від покарання. Складаємо індивідуальний план роботи із засудженим. Він у чітко зазначений термін має з'являтися для реєстрації у центр пробації. Максимально чотири рази на місяць, мінімум — один раз на три місяці. Проводимо бесіди. Для неповнолітніх організовуємо заходи, щоб зайняти їхній вільний час, забрати з вулиці.
Що робите, якщо засуджений не прийшов на реєстрацію?
— За неявку виносимо попередження і направляємо до суду для скасування іспитового строку і направлення до місць позбавлення волі. З цим дуже суворо. Був випадок, коли чоловік не з'явився вчасно. Наступного дня вимагав, щоб його зареєстрували. Почав погрожувати, принижувати. Викликали поліцію. Тепер сидить у тюрмі.
Скільки працівників у відділі?
— За штатом у нас 27 людей, із них 23 — жінки. Є психолог, чотири соціальні працівники. Всі інші — інспектори. Є п'ятеро волонтерів, з якими уклали меморандум про співпрацю. Серед них керівник міської партійної організації Аграрної партії Дмитро Киришун, священик Микола Гопайнич. Дві студентки аграрного університету і викладач кафедри права. Фінансує нас Міністерство юстиції. Зарплати невеликі — близько 7 тисяч гривень.
В Україні планують створити два сучасні центри пробації. Один із них у Білій Церкві.
— Вірно. Інший у Харкові. У рамках прийнятого закону "Про пробацію" вирішили створити сучасні модельні офіси. Допомагають фахівці з Норвегії. Їхня система пробації вважається однією з кращих у Європі. Така система забезпечить баланс між потребами суспільної безпеки та протидії злочинності. Відкриття свого офісу чекаємо у вересні. Міська влада виділила в оренду нам комунальне приміщення в центрі міста на вулиці Шолом-Алейхема, 27. Норвезька сторона забезпечує меблями й оргтехнікою, оплачує ремонт.
Що буде у новому центрі?
— Офіс буде створений для комфорту працівників і клієнтів. Передбачені окремі кімнати для індивідуальної роботи, групових занять, комп'ютерний клас, конференц-зал. На вході облаштують пандус, кімнату для очікування, туалет, рецепцію. Будуть кабінети працівників. У груповій кімнаті встановлять проектор. В індивідуальних будуть тривожні кнопки. Наші клієнти зазвичай спокійні і врівноважені, але бувають і агресивні.
Нині умови роботи комфортні?
— Ми розміщуємось у готелі "Рось". Будівля не придатна для нормальної роботи. Наради проводимо у моєму кабінеті. Кімнат для навчання немає.
Ви особисто бачили, як облаштована система пробації у Норвегії?
— Так. Ми були з навчальним візитом у їхньому місті Бергені. Вразила колонія без парканів. В'язні вільно пересувалися. Від цивілізації їх відділяє лиш металева сітка. Вони не тікають, а навчаються на барист (фахівець з приготування кави. — Газета). Проживають по двоє у кімнаті. Мають власні ключі.
Як виїжджаєте в район до засуджених?
— Службового автомобіля немає. Добираємося власними силами. Заправляємо особисті автомобілі або просимо дільничних та їдемо з ними.
Що змінилося з 2016-го, після прийняття закону про пробацію?
— Удвічі зменшилась кількість рецидивних злочинів. Засуджені ставляться з повагою до працівників. Під час реєстрації стоїть черга до психолога. Соціальні працівники планують із засудженими їхнє щоденне життя, перевіряємо деяких за місцем проживання.
Раніше ми називалися кримінально-виконавча інспекція і мали тільки наглядову функцію. Бесіди були формальні, дві-три хвилини.
584 людини перебувають на обліку у міськрайонному відділі "Центр пробації".
Працює із засудженими дев'ятий рік
Із засудженими Ольга Якименко працює з 2010-го року. Починала інспектором у Кримінально-виконавчій інспекції.
— Деяких своїх підоблікових зустрічаю в місті, — каже Ольга Сергіївна. — Вітаються, питають про справи. Намагаються розказати і похвалити себе. Переймаюся за кожного. Пам'ятаю один прикрий випадок. Молодий хлопець мав тяжкі стосунки з батьками — був проблемним, періодично вживав наркотики, крав. Ми допомогли йому. Написали позитивну характеристику, вирішили питання з роботою. Приходив і розповідав про свій шлях виправлення, знайшов дівчину. А через рік я побачила його під наркотиками. Сприйняла це за власну поразку.
2 
Коментарі