— В Артемчика особливе бачення світу. Він відчуває все дуже тонко. Ще за два роки до накриття саркофага Чорнобильської АЕС він зробив це у своїй роботі. Виріб подарував музею "Пам'ять Чорнобиля". Болить онуку й війна на сході, — розповідає бабуся 19-річного Артема Бачинського Раїса Кирилюк, 63 роки.
Артем — інвалід із дитинства. Діагноз — аутизм. Це розлад нервової системи, за якого людина уникає спілкування. Змалечку хлопець захоплюється декоративно-прикладним мистецтвом, щороку бере участь і перемагає в різних районних та обласних творчих конкурсах.
Із Раїсою Григорівною й Артемом зустрічаємось у них удома. Вони вдвох мешкають у невеликій однокімнатній квартирі. Жінка відразу запрошує на кухню. Там на холодильнику стоїть нова діорама Артема в пам'ять про загиблих у російсько-українській війні — на чорному хресті сім білих голубів і напис: "Вічна пам'ять героям". Поряд курган. На ньому — прапор України, солдати й кулі.
— Так Артем бачить цю трагедію, — розповідає Раїса Григорівна. — 19 лютого (розмовляємо напередодні. — Газета) він подарує цей виріб нашому музею АТО, аби увічнити пам'ять про героїв. Онук дуже переймається долею воїнів. Кілька років тому в міському краєзнавчому музеї організовував благодійну виставку. Радів, коли рахував зібрані гроші, які передав нашим воїнам. І взагалі любить робити подарунки. Близько десяти робіт Артема — в нашому краєзнавчому музеї, є у Вінницькому художньому музеї, гайсинському музеї "Пам'ять Чорнобиля". За його особистими проектами створюють пам'ятники Небесній сотні і загиблим у російсько-українській війні.
Також Артем займається моделюванням суден. Веде в кімнату, де на полиці — моделі кораблів.
— Це "Сан Джованні Батіста", — хлопець показує на найбільше судно.
— Над ним онук працював майже два роки, — додає бабуся. — А ось глиняні Мавка й Лукаш із "Лісової пісні". Онук любить фантазувати. А ще має чудового наставника — Владислава Ільницького, скульптора та військового. Я дуже вдячна Владиславу, його дітям і дружині за постійну підтримку й допомогу.
5 
Коментарі