"Жадно їсть всігда. Каже, що голодна"

 

Лідію Левашову знайшли в кухні із синцями

— У вівторок понесла Ліді заливну рибу. В неї у кастрюльці був немащений суп — вода, картопля, пшенична крупа. У чайнику — теж суп. Я вимила, закип'ятила. Дала їй чаю і конфетів. У середу знову навідала. Захожу в кухню — вона сидить на табуретці, почті не може говорити, навколо очей синці. Хотіла в хату завести, а там зачинено. Ліда каже: "Мнє в хату нєльзя. Я воняю". Нада з цим щось робить, думаю. І побігла в сільраду, — говорить 72-річна Мотрона Карпенко із Мачухів.

30 січня знайшла в синцях односельчанку 78-річну Лідію Левашову. Лідія Іванівна живе в пров. Тупому з донькою Ларисою, зятем Сергієм і онуком Олександром Півнями.

Того дня до Лідії Левашової приїхали депутат Мачухівської громади 32-річний Олег Хардін і соціальний працівник Оксана Іванівна.

— Ми постукали в хату, відчинив онук. Кажемо: "Показуйте, де бабуся". Знайшли її в літній кухні. Вона ледь згадала своє ім'я. Повідомила, що живе в літній кухні, бо в хату не пускають. Там з опалення лише газова плита, друга кімната забита мотлохом, — розповідає Олег Олександрович. — Ми викликали "швидку" і поліцію.

Лідію Іванівну відвезли до Полтавської районної лікарні. Зробили рентген голови й відправили додому.

Мотрона Карпенко живе на сусідній вулиці. Виходить до воріт, поправляючи світлу хустку.

— Дружила з Лідою всігда. Вона давно казала: "Мені погано, мене обіжають. Аби вмерти", — розповідає Мотрона Іванівна. — Ліду кожну неділю провідую. Минулого місяця прийшла до неї — вона лежить у снігу. Видно, прання вішала та впала. Білльо в тазіку замерзло. Із сусідом затягли її в кухню. Як не прийду — вона на полу. Часто не має їсти. Носю їй гаряче — борщ, суп. Жадно їсть всігда. Каже, що голодна. Стараюсь приходить, коли вдома нікого немає. Бо донька може крикнути і на Ліду, і на мене.

— Зразу Лариса кричала на матір, а потім і зять став. За шо — не знаю, — розказує одна з сусідок Лідії Левашової, не називається. — Доки Ліда могла, ходила з ціпком у магазин. По хліб, кусочок ковбаски, цукерки. З літа не виходить із двору. Тільки в літню кухню її одводять.

На стукіт у ворота Півнів ніхто не відповідає. Собаки немає. У дворі стоїть червоний "Москвич". На дверях літньої кухні — навісний замок. Під'їжджає ще один "Москвич", кольору кави з молоком. За кермом — Сергій Півень, на вигляд років 50, у робочій фуфайці.

— Вона хворіє, сама падає, звідти й синці. Тої неділі сильно впала у ванній. А в понеділок сама виходила в літню кухню. Повірте, якби я вдарив, була б пухлина, — каже.

Лариса Півень — пухка білявка середнього зросту. Виходить за ворота.

— Мати вдягає стару фуфайку, коли йде вправлятися в літню кухню. Там є газова пічка, постійно горить конфорка. Раніше був електрообігрівач на стіні, но вона вішала мокрі ганчірки. Колись задимілося, тому убрали. Ночує всігда в хаті, має комнату, — говорить Лариса Півень. — Як хочете, можете зайти. Вона зараз поїла і спить. Но при одній умові — ніяких камер.

Подвір'я вкрите льодом, мов глазур'ю. У хаті просторо. Праворуч — кухня, навпроти кімната зі столом, нагадує їдальню. Невеликий темний коридор закінчується світлою кутовою кімнатою. У спальню Лідії Левашової ведуть білі пофарбовані двері.

Б'є сильний запах сечі. Напроти входу — вікно. Ліворуч шафа, письмовий стіл, на якому ампули для уколів і шприци. Їжі чи води немає. Більшу частину стіни займає складений зелений диван-книжка без постілі. Застелений шматком клейонки. На ній обличчям до дверей спить Лідія Іванівна. До підборіддя вкрита пледом. Синці навколо очей майже чорні. Дихає глибоко і часто. Очі під закритими повіками часто смикаються.

— Її прокапали з утра. Вона на вулиці впала. Може, за угол зачепилася. Після того ходила. Врачі в лікарні не побачили струсу мозку. За синці сказали, що то якийсь синдром окулярів. Буває, еслі людина ліцом вдариться, — розповідає Лариса. — В лікарню не предлагали ложить, бо в памперсах. Відправили додому. Медсестра з нашої амбулаторії три крапельниці поставила, тепер приходить робити уколи.

Коли виходимо з кімнати, зовні помічаю ключ у замку.

— Поставили недавно. На всякий случай. Вона ж забувається. Раз, було, газу напустила. Відкрила і не змогла запалить, — додає Лариса. — Я раньше оставляла на неї хату. А вона плутаться почала. Могла ключі оставить у замку і десь піти.

До медиків з приводу поганої пам'яті до Лідії Іванівни не зверталися. Лариса планує взяти для цього відпустку на роботі. Викличе сімейного лікаря, потім із міста привезе психолога.

Не виявили явних ознак побиття

— Є свідчення, що жінка хворіла. Була слабка на ноги. Лікарі не виявили явних ознак побиття. Правоохоронці розбираються. Відкрили кримінальне провадження за залишення в небезпеці. Лідія Левашова відмовилася від стаціонарного лікування. Медична сестра в Мачухах зробить необхідні медичні маніпуляції. В рамках розслідування проведуть судово-медичну експертизу, — каже 48-річний Юрій Сулаєв із Полтавської обласної поліції.

×