— Прийшла до нас у поліцію одна жіночка. В сонцезахисних окулярах, гарна, на високих підборах. Як ішла по коридору, всі витирали слину, — згадує Станіслав, працює в поліції слідчим.
Коли жінка пішла, в кабінет забігли колеги. Питали, що за красуня. Коли слідчий показав їм копію паспорта — не повірили очам.
— А що там було? — питаю.
— Жінку звати Марія. Вона 1945 року народження. Якби ти її побачив, то скоріше повірив би в інопланетян, аніж у те, що їй більше 70 років.
— А чому приходила?
— Вона вдова одного київського бізнесмена. Чоловік розбився, запізнюючись на літак. Його машину збив товарний потяг.
Після смерті Геннадія залишилося кілька салонів краси на Хрещатику. Чотири квартири в столиці і ще два котеджі під Києвом. Також три гектари землі. У поліції Марія плакала, що не було за що поховати чоловіка. Його закопали у поліетиленовому пакеті, наче собаку. На похорон прийшли лише троє.
— То він же був багатій?
— Так. Але з жінкою жив у громадянському шлюбі і їй нічого не залишив. Але в цій історії це не найголовніше.
— А що ж тоді?
— Покійний був нетрадиційної орієнтації. Коли шукали документи, знайшли в нього вдома картини з голими чоловіками і шкіряні ошийники. Марія знала, що у нього є коханці. Геннадій підтримував стосунки із жінкою, щоб відвідувати разом ділові зустрічі. На людях вони поводились як сімейна пара.
У бізнесмена залишився брат. Із Геннадієм не спілкувався, соромився родича. Коли дізнався, що той помер, грошей на поховання не дав. Але пізніше оформив у нотаріуса довідку, що є єдиним спадкоємцем.
— І як усе закінчилося?
— Коли брат Геннадія прийшов оглядати нерухомість, то застав там людей. Вдова здала все житло в оренду. В одній із квартир жила сама. Пізніше в поліції з'ясували, що жінка в минулому провертала махінації з нерухомістю. Спадок родичу повернули. Але виселити Марію з останньої квартири брат так і не зміг. Жінка вважає, що заслужила на неї.
3 
Коментарі