У Гончарука не було політичного початку - екснардеп Карпунцов

6

Немає відчуття, що змінюється стратегія діяльності уряду. Для чого міняють склад? Посовати меблі в квартирі, а будівлю лишити в аварійному стані? Я не розумію цього.
Політика оновленого уряду не зміниться. Про це ніхто не говорить. Кажуть, що Гончарук не впорався. Зробили експеримент: людина попрацювала, не впоралася і пішла. Так не можна. Має бути політична відповідальність. Парламент мав би дати оцінку уряду. Заслухати, поставити питання. Кандидати на вихід мали проаргументувати, що їм заважало працювати. Може, є якісь об'єктивні причини. А зараз усе мовчки, без пояснень. Чи це вплив фінансово-олігархічних груп, чи щось інше - незрозуміло.

У Гончарука не було політичного початку. Якби подав у відставку, коли почалася вся ця каша, міг мати майбутнє.
Він не політик. Виконує якусь роль. Як, чию - зрозуміємо з часом.

Сумнівно. Він – важковаговик. Не розмінюватиметься. Якщо йтиме, то під певні умови, можливо, кадрові.

Немає захоплення реформами, про які розповідали. Чи надходження від митних платежів збільшились у рази? Чи поменшало рейдерських захоплень, про що рапортували на кожному кроці? Чи власність стала захищенішою? Нянь запроваджуємо. Перепрошую, це не підхід.
Так, є позитивні речі. Не виходячи з кабінету, можу відкрити бізнес, подивитися податкову декларацію, свій стаж, трудову книжку, нарахування. Це комфортно. Але так само швидко можу втратити квартиру, підприємство.
Суспільство сприйме, якщо підприємця, який створює 20 робочих місць, на рік звільняють від податку на прибуток. Якщо ці гроші реінвестуються - і створюються іще робочі місця. Якщо переписали власність чи вкрали – знаєш, що слідчі виїхали вже, а не через тиждень. Ці речі прості, вони на поверхні. Їх треба робити, але не роблять. Бо це приносить прибуток – незаконний кеш.
Повинна бути система стримування і противаг, яка унеможливить узурпацію влади.

Один із запобіжників – визначення в Конституції євроатлантичного спрямування. 300 голосами Порошенкові вдалося отримати цей запобіжник.
Також був закон про люстрацію. Можливо, скажу, непопулярну річ. Сама ідея нормальна, але реалізація ганебна. Замість того щоб усунути від влади людей, які допомагали Януковичу, звільнили багатьох фахівців, правоохоронців. А на їхні місця посадили своїх людей. Зараз демократичне середовище нас б'є ганчіркою по обличчю. Отримали рішення Європейського суду (24 лютого суд постановив, що звільнення за законом "Про очищення влади" порушило права українських чиновників. – Gazeta.ua), до цього були рішення Венеціанської комісії.

 

Прокуратура не має своїх оперативних підрозділів. Не прослуховує, не затримує. Але всім цим керує. Раніше була функція нагляду. Нею десь зловживали. Але цей орган мав можливість втрутитись у будь-яку ситуацію поза межами суду, де порушують закон. Були механізми припису, протесту. Людину незаконно звільнили або не виплатили зарплати - у секунду порушується кримінальне провадження, справу передають до суду. Зараз ці функції прибрали. У справи з бюджетними коштами, майном територіальних громад ніхто не може втрутитися.
Генпрокурор може зібрати силовиків від найнижчого рівня до міністра внутрішніх справ, голови Нацполіції, СБУ, керівників усіх підрозділів, провести координаційні наради, публічно вказати на недоліки. Коли були такі зібрання?
У законодавстві все зробили так, що прокуратура імпотентна. Але, якщо людину треба притягнути політично до відповідальності або віджати щось, машина діє безвідмовно. Повноважень вистачає. Прокуратура перестала бути масовим органом забезпечення конституційних прав громадян.

Не можу дати оцінку, бо роботи не бачу. Можливо, він веде себе краще за попередників, які піарилися, на чому тільки можна. Та пів року - це вже термін. Уже час було б отримати оцінку від суспільства. Дали оголошення "Шукаємо нових, а не "своїх". Вже мем ходить "Своїх уже набрали, а нові до вас не хочуть". Раз продовжили конкурс, два, - а в прокуратуру не йдуть.

Українці – романтичний народ. Легко зачаровується, але й швидко розчаровується.
Симпатії й уподобання носять лідерський характер. Люди обрали Зеленського. Їм було байдуже, хто там у списку. Зараз бачимо плеяду недонавчених, злочинців. Хтось тягнув кумів, знайомих.
Примирення через капітуляцію у війні суспільство не сприймає. Паралельно чуємо: тут ми не готові до загроз, і там. Зменшуємо фінансування армії. Чому чесно не кажемо, що нам потрібна "Вільха", "Стугна", "Корсари" (українські ракетні комплекси. – Gazeta.ua). Якщо зробили їх і вони успішні, треба вдесятеро збільшити фінансування.

 

Його намагаються торпедувати через бізнес-партнерів, дітей. А діяльність треба оцінювати з точки зору претензій до функцій президента.
За допомогою телевізора рейтинг на два ділиться аж бігом. Якщо тричі на день у сюжетах висміювати, ображати. Згадайте кампанію проти Кличка. Або коли висміюють дикцію Андрія Парубія. Але спікер це не тільки той, хто говорить. Це людина, яка організовує роботу парламенту.

Дмитро Разумков – молодий, достатньо фаховий, має витримку і виховання. У нього є політичне майбутнє.

Усі вони виписані тут, - показує Конституцію України. - Але парламент повинен бути авторитетним, тоді буде дієвим. Ніхто не може зараз сказати, де пишуться закони. Подивіться закон про реформу прокуратури, підписаний президентом Зеленським. Там багато граматичних помилок.
У системі медицини не можемо розібратися, на який велосипед сідати або який вигадати. Можна було би спробувати страхову. Вона є там, де бізнес страхує працівників. Ті обслуговуються у приватних клініках, де подобається. А інші люди? Лягають на обпісяні матраси, купують ліки, крапельниці. Це ненормально.
Після Революції гідності можна було нічого не реформувати. Тільки суд. Решта підтягувалася б. А зараз реформований лише Верховий суд.
Суди не змінилися. Доводити свою позицію немає сенсу. Можеш бути 25 разів талановитим юристом, оратором, адвокатом, мати сильні аргументи, а поки не буде команди, нічого не зміниться. Імовірність того, що не вирішиш справи без хабара, – 80 відсотків.

Треба ухвалити закон про військово-консалтингову діяльність. У нас сотні тисяч людей пройшли війну. Вони не отримують роботи. І не можуть застосувати свої навички.
Також вирішити питання з експортом сировини. І з міграцією.

Можливо, тому що донорська допомога зменшилася.
Торік тролили: "У НАБУ аж п'ять справ у суді". Ну, тоді ще ДБР не працювало. Зараз бюро запрацювало, є оновлена прокуратура. І виникає запитання до всіх інституцій: де результати? Генпрокурор каже: "Ми скасуємо галочкову систему". Але статистика – це основа для узагальнення. Тільки тоді можеш зробити певні висновки, якщо є адекватна інформація. Значить, тобі не потрібні реальні дані.
Давайте звітувати: скільки порушили проваджень, за якими статтями, скільки закрили, скільки дійшло до суду, скільки за угодою закрили, скільки збитків відшкодували, за якими злочинами. Щоб не було так: затримали з партією наркотиків за 2 мільйони гривень, а потім людина вийшла під "умовний" і сплатила 40 тисяч гривень штрафу.

 

Говорити і робити – це різне. Українська нація – романтична, ми схильні довіряти. Для мене – це уряд хайповиків, які на хвилі Володимира Зеленського обійняли посади випадково. З ними втрачаємо час і можливості України.

Не хочуть. Узбеки свого часу відкуповувались від посад, коли їм пропонували. Деякі не хочуть навіть по кабінетах нинішньої влади ходити, щоб їх там не побачили. Життя вчить, що треба зважати: можеш на пів року отримати комфортні умови праці, а потім на десятиліття громадську люстрацію.

Не можна порівнювати. У Порошенка був "Народний фронт", який ставив свої політичні вимоги. Порошенко намагався бути сам і міністром закордонних справ, і прокурором. Тому ставив людей, які казали: "Я буду комфортний, робитиму, що скажеш". А як, власне, робили – інша справа. Дві третини таких призначень потягнули його рейтинг униз.
У Зеленського не було команди. Він людей не знає. Іде класичним шляхом: наставляє з "95 кварталу".
За Януковича "сім'я" відтисла "Партію регіонів" як партію. У Зеленського теж конфлікти стають дедалі помітніші. Є групи впливу бізнесменів; є партія романтиків, які вірять і будуть підтримувати Зеленського; частина зібралася за інтересами; ці залізли хитрістю. Є й такі, що вже відкрито не підтримують монобільшості. А ще є група від зовнішнього керування - займає зо дві третини кадрових призначень. Вона була і за Порошенка, теж мусив рахуватися.

Пригадуєте, ситуація з Байденом: поміняй прокурора, бо не отримаєш допомоги (23 січня 2018 року колишній віцепрезидент США Джо Байден заявив, що давав 6 годин тогочасному президенту Петру Порошенку та прем'єр-міністру Арсенію Яценюку на звільнення генпрокурора Віктора Шокіна. Інакше Америка не дасть Україні мільярд доларів. - Gazeta.ua). Або з Трампом: займайсь Байденом, бо не приїдеш у Штати (26 вересня Білий дім оприлюднив текст телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським 25 липня 2019 року, через яку в США розпочали процедуру імпічменту американського лідера. Із тексту розмови випливає, що Трамп наполягав, щоб Зеленський звернув увагу на розслідування проти колишнього віцепрезидента Джо Байдена і його сина. - Gazeta.ua).
Якщо Америка дає гроші або сприяє – вона і виставляє вимоги. Але нема справедливої системи реалізації підтримки. Якщо ми реформуємо генеральну прокуратуру і це вимога демократичного світу – то де узагальнена фахова рекомендація цього світу? Немає.

 

Що й усі президенти – намагатися шукати виходи електорального невдоволення десь на стороні. Главу Адміністрації змістили, навколо уряду розмови про звільнення, на осінь заговорять про зміну парламенту.
Поки президент обирається всенародно – він гарант Конституції. Найвища посадова особа, яка представляє нашу державу зовні. Президенту треба посилювати вимоги до виконавчої влади, яка здійснює зовнішню політику. Можливо, шукати партнерів, які своїм авторитетом капіталізують нас. З Туреччиною недопрацьовані відносини. Треба шукати держави, які територіально не мали і не матимуть до нас претензій, але економічно, політично - із задоволенням стали б нашими союзниками.
Питання армії: він повинен бути лідером серед регулярного війська, добровольчих батальйонів, правоохоронців. Усі мають пишатися головнокомандувачем. І його завдання щось робити для цього. З Порошенка навіть у "95 кварталі" на військову та міжнародну тематику не сміялися.
Зеленський відповідальний за тих, кого партія "Слуга народу" провела до парламенту. Має ставити питання і про їхню відповідність.

Навряд. Зеленський відбуде свою каденцію. Хіба що складе повноваження за власним бажанням.
Обговорювалися й інші сценарії: ліквідувати посаду президента, перейти до парламентської республіки або парламентсько-президентської з більш урізаними повноваженнями глави держави. Тобто якого обиратиме парламент.

 

На всеукраїнських виборах можна пустити людям пил в очі, запудрити мозок - і вони наобирають те, чого і не знають. На місцевих пріоритет матимуть "Аграрна партія", "Наш край", "Батьківщина", "Європейська солідарність". Багато місцевих ініціатив, і їх підтримують громади. Там, де немає телевізора, постійного зомбування, люди роблять вибір за іншими критеріями.

Я не бачу зараз таких можливостей. Скільки було часу окупації – стільки й карантину мусить бути. Треба прямо про це заявляти. Це справедлива формула.