Учора, 25 грудня за рішенням суду в Казахстані закрили опозиційне видання "Республіка".
21 листопада прокуратура Алмати подала позов про визнання 8 газет і 23 інтернет-ресурсів єдиним засобом масової інформації "Республіка" та про припинення його випуску і розповсюдження на території РК, зокрема, телеканалу "К +", інтернет-порталу Stan.TV, газети "Погляд" та дублюючих її інтернет-ресурсів, а також про визнання незареєстрованих громадських об'єднань "Алга!" і "Халик майдани" екстремістськими організаціями і заборону їх діяльності на території Казахстану.
Свої враження від політичної та соціально-економічної ситуації у Казахстані розповів в інтерв'ю Gazeta.ua народний депутат Олесь Доній, який нещодавно брав участь у моніторингу судових процесів над опозиційними партіями та ЗМІ у Казахстані.
Ви були присутні на судових процесах. Чи варто було очікувати таке рішення по "Республіці"? Яка взагалі там ситуація зі свободою слова?
- Цілком очевидно, що там іде поступове закручування гайок щодо опозиційних політиків і мас-медій. В Україні це важко уявити, але там, наприклад, існує закон, який забороняє критикувати президента, а політиків саджають за так зване розпалювання соціальної ворожнечі. Тобто, те, що в Україні вважалося м'якою критикою влади, їм за це дають по кілька років, притягують до відповідальності за криваві події, зокрема у Жанаозені, які вони тільки висвітлювали як преса.
Зрозуміло, що ми не можемо критикувати їхню ситуацію з точки зору європейця чи українця. Але Казахстан, який підписує нормативні міжнародні документи і зобов'язується дотримуватися прав людини і свободи слова, повинен на це все ж зважати. Якщо займатися моніторингом всередині країни, до чого я був причетний, то, на жаль, з'являється переконання, що там є серйозні проблеми зі свободою слова.
Чи можна вважати, що там встановився авторитарний режим і проявів демократії немає?
- Все пізнається в порівнянні. Ми вважаємо, що в Україні авторитарний режим. А Україна все ж більш ліберальна за Росію. В Казахстані можна вважати, що також встановлено авторитарний режим, але він більш ліберальний, ніж в Узбекистані та Таджикистані. Все пізнається в порівнянні. І певні свободи слова, їхні можливості донесення інформації в Казахстані таки є. І говорити, що там взагалі не існує можливості для волевиявлення, для громадської активності — також не можна.
Я би не стверджував, що у Казахстані найжахливіший режим, але проблеми зі свободою слова там існують. Тому міжнародним структурам треба спілкуватися з чинною владою і м'яко підводити її до необхідності лібералізації. Зрозуміло, що з європейськими традиціями до азійських країн навряд чи можна підходити. Тому не думаю, що європейцям варто висувати радикальні і жорсткі звинувачень. Але те, що проблеми існують — це факт. Те, що потрібно впливати на владу щодо лібералізації та допущення реальної опозиції до виборчого процесу — це факт. Такі вимоги є абсолютно обґрунтовані.
У Казахстані вважають, що в Україні взагалі "розгул демократії". Згодні з цим?
- Безперечно, ні. Все пізнається в порівнянні. І це погляд з боку країни, де є ще більші проблеми зі свободою слова і з демократією. Але очевидно, що кожен українець, який відвідує ту ж Польщу чи Литву, побачить разючу відмінність щодо свободі слова та демократії. Тому орієнтуватися потрібно на позитивні приклади, на прогресивні, а не на регресивні.
Ви також були присутні на судових процесах над опозицією та ЗМІ, Чи не побачили аналогій з українським правосуддям, зокрема процесами над Тимошенко і Луценка?
- Я помітив, що судді там більш високої кваліфікації та рівня культури, аніж судді Вовк та Кірєєв. І відверто хамства, яке дозволяють наші судді, з боку тамтешнього судді я не бачив. Але водночас помітно, що він так само підводить до заздалегідь підготовленого рішення, просто робить це більш фахово та професійно.
Тобто, спрацьовує те саме "телефонне право"?
Можливо не телефонний режим, а інший стиль. Але те що там вже заздалегідь є підготовлене рішення і воно не на користь свободи слова — це було помітно. Просто він це робить досить вишукано, фахово і не допускаючи відвертого хамства і відвертих проколів, як допускають собі низькоякісні і малокультурні судді, такі, як Кірєєв.
Які взагалі ваші враження від країни? Що помітили найбільше?
- Статистика показує, що рівень зарплатні там вище, у той же час не помітно, що люди живуть заможніше. Водночас автомобілів на душу населення більше. Також помітно, що за останні роки є певне посилення казахської культури. І це при тому, що там русифікація за радянських часів була ще більшою, ніж в Україні. Так, зокрема ви там майже не зустрінете одномовно російських вивісок, як це все більше і більше є в Україні. Там влада поступово, дуже повільно, але все таки не заперечує "казахизацію" Казахстану. Хоча частина казахської опозиції вважає, що за умов її приходу до влади, цей процес був би ще швидшим.
Людмила Козловська, віце-президент фонду "Відкритий діалог", Люблін, Польща. Організація займається системним моніторингом за дотриманням прав людини в Казахстані:
Те, що сьогодні відбувається в Казахстані, зокрема зі справами над опозиційними ЗМІ - це дискредитація міжнародних організацій, насамперед, Ради з прав людини ООН та ОБСЄ, де Казахстан наразі позиціонує себе як "демократичну і правову державу". В реальності нічого спільного у Казахстану з цими поняттями немає, а тепер, після політичних нагальних рішень судів над незалежними ЗМІ у Казахстану навіть позитивного піару не залишиться. Очевидно, що переслідуючи незалежні ЗМІ і громадські організації, казахстанська влада порушила міжнародні принципи забезпечення незалежного судового розгляду.
Реакція європейської спільноти на події має бути, бо це визначає майбутнє всього регіону Центральної Азії. Казахстан найбільша держава серед центрально азійських країн, лідер регіону, де в кожній державі лютує диктатор, винятком є ?лише, знову-таки залежна від Казахстану і Росії, маленька Киргизія. Але практика з арабськими країнами показала, що якщо в таких регіонах система дає тріщину, вона вражає всі країни-сусідні держави.
Впевнена, більшість скажуть, що в Україні і своїх проблем вистачає, що "нічого озиратися на Казахстан і йому подібні держави". Все б нічого, але тільки Віктор Янукович не раз говорив, що Нурсултан Назарбаєв є для нього прикладом наслідування. І треба сказати, дивлячись на події в Україні, він не втомлюється "вчитися" у казахстанського президента.
Коментарі
5