З околиць до центру селища люди дістаються човнами

 

У селищі Радуль Ріпкинського району Чернігівщини весняні води з Дніпра залили п"ять вулиць. В"їхати до населеного пункту не можна. З околиць до центру люди добираються човнами. Вода стоїть понад тиждень.

— Діти з п"ятого класу вміють керувати човном, — розказує директор Радульської школи 52-річний Олександр Ходос. — Весняне водопілля для них розвага.

Для Радуля повінь — не дивина, а одна з місцевих особливостей. Але років шість Дніпро не розливався так широко.

— Повытягивали картошку из погребов, сено переносим на чердак, дрова убираем, — говорить завідувачка місцевого відділення Ощадбанку Надія Дорохова.

— Ми підготувалися до розливу. У магазини зарані завезли продукти, бутильовану питну воду, — каже радульський сільський голова Таїсія Ворчило, 43 роки. — Пенсію за квітень видадуть достроково. На трьох човнах працюють перевізники. Як треба, пустимо моторки.

9 квітня о 8.30 на автобусній зупинці стоять люди: приймачі молока, працівники лісгоспу. Більшість чекають човняра. Вулицю поділив потік завширшки 200 м і завглибшки 50 см.

— Юра! Юра! — гукають перевізника. Він виїжджає плоскодонним човном зі свого городу крізь отвір у паркані. Підбирає пасажирів. Прикордоннику та рахівнику сільради треба на цей берег, школярам — на той. Із Києва приїхали на поминальні дні Зоя Мельникова та Володимир Гармен. Вони накладають повен човен валіз. Так перевізник курсує що 5 хв.

Пенсію за квітень видадуть достроково

Їдемо човном на околицю Радуля. Той куток називають Шаровка. Через затоплені пустирі випливаємо на вулиці. Біля хвірток прив"язані човни, на городах розчинено ворота, щоби зручніше було випливати. Жодну хату чи сарай не підтопило.

— Двор Михайла Костылёва низкий, вчера он день тачкой возил песок, сделал дамбу, — показує наш перевізник Віктор Рибак. — Но, думаю, через пару дней вода ее прорвет.

Причалюємо до садиби Ганни Гончаренко. Її сусідка Надія Леонова, котра переїхала сюди із села Количівка під Черніговом, показує, як швидко на її городі прибуває вода.

— У восєм часов не було ні грама, — тицяє під паркан. — А доки паснієдала — а-а-а, Боже! Прітапіла! Пойдє вада на маю клубніку, будє вана сохті да середіни лієта!

Трохи заспокоївшись, додає:

— А без прадуктов астацца я ніє баюсь. Сазвонімась із пагранцамі, вани у магазін ієздять, заратують.

У сусідньому селі Новосілки у четвер померла 82-річна Ольга Федяй, мати чиновника Міністерства праці та соціальної політики. Місцеві припускали, що труну вивозитимуть із двору човном. Але по неї приїхав мікроавтобус із району.

×