Старший син московського дресирувальника Юрія Куклачова 31-річний Дмитро привіз в Україну 35 котів і пса. Виставу "Мої улюблені кішки" дав у семи містах. Квитки в "Театр кішок Юрія Куклачова" у столичний Будинок офіцерів коштували 30–150 грн.
Після вистави Дмитро змиває грим клоуна. На сцені кучерява блондинка знімає кішок із каруселі та складає в кошики. Ночували тварини у клітках за лаштунками. Годували їх філе індички та курки.
Куклачов бере жовтий одноколісний велосипед. Перед тим як спакувати в ящик, пробує проїхатися сценою. Ледве тримає рівновагу.
— Головне залізти, — учить солдатів у зимових шапках-вушанках, які допомагають артистам носити ящики до автобуса.
Потім сідає в першому ряду.
— Пам"ятаю кішку Стрілку, — шморгає носом.
У Дмитра від народження — алергія на котів. У дитинстві чхав, кашляв, задихався, коли вони заходили до кімнати. Каже, навіть хворів на запалення легенів. Лікується Куклачов дихальним методом Бутейка.
— Мені було років шість, — згадує. — Мама готувала млинці. Я хотів дістати їх з тарілки. А кішка Стрілка вдарила мене по руці лапою. "Ага, це не можна", — зрозумів я. У нашій двокімнатній квартирі жило 18 котів. Татові ніде було тримати їх після гастролей. На кухні стояло 18 мисочок і одна велика миска для супу.
Каже, у 12 років почав дресирувати кота Панкрата.
Марина була балериною
— Він виступав зі мною 17 років. Торік помер від старості. Якось пошкодив лапку: підвернув чи з кимось побився. Після цього стрибав на сцені з триметрової висоти мені на плече. Навіть не нявкнув. Від болю в нього сльози на очах виступили.
Маєте улюбленців?
— Коти дуже чутливі, — заперечно махає рукою. — Погладив одного, мусиш погладити й інших. Бо з"ясовуватимуть між собою стосунки. В душі люблю кота Бориса. Казали, що назвав його на честь Бориса Єльцина. Це неправда. Його принесли з притулку вже з ім"ям.
Удома тримаєте кішку?
— Усі 130 котів живуть у театрі. Я постійно на гастролях. П"ятеро зараз вагітні. Ще маємо двох великих кролів і три півні. Через пташиний грип не вдалося їх сюди привезти, — жартує.
Хвалиться, що майже всі коти в рекламі на телебаченні — з театру Куклачова.
— Я й сам зняв фільм про кішок. Написав сценарії до п"яти стрічок про них.
Із трьох дітей Юрія Куклачова лише Дмитро— дресирувальник. Його сестра Катерина, 27 років, ілюструє книги. Вона — головний художник "Театру кішок". А 24-річний Володимир — соліст театру балету Валерія Панова в Ізраїлі.
Дружина Дмитра Марина раніше теж була балериною. А тепер працює його асистенткою.
— Ми познайомилися на концерті, — розповідає. — Це було кохання з першого погляду. Я помітив її з-поміж сорока балерин. Разом ми сім років. У театрі відгуляли весілля. Загс був неподалік: ми розписалися і повернулися в театр.
Каже, що дресирувальником може стати його син Микита.
— Микиті 5 років. Він живе з бабусею в Тульській області. Прийде після спектаклю додому і вдає, що налаштовує світло, звук. Копіює глядачів, кричить: "Борис! Борис!". А тоді залізає на крісло і стрибає замість Бориса.
Де зараз ваш батько?
— Нещодавно повернувся з гастролей по США. Має там багаторічний контракт. Двічі на рік на 3–4 місяці їздить до Америки. Батько написав 15 книг. Безплатно читає лекції про котів у школах та інтернатах.
Критикує вас?
— Розбиває в пух і прах, — зізнається. — На спектаклі приходить із ручкою: записує всі помилки.
1949, 12 квітня — Юрій Куклачов народився у Москві
1971 — закінчив циркове училище, одружився з танцівницею Оленою, знайшов на вулиці свого першого кота-артиста
1973 — гастролі в Румунії, потім на Кубі
1975, 5 серпня — народився син Дмитро
1976 — після виступу в Оттаві прем"єр-міністр Канади Трюдо запросив подружжя Куклачових до себе на обід
1988 — Дмитро вступив до Московського циркового училища; згодом закінчив відділ режисури Державного інституту театрального мистецтва
1990 — відкрився Театр кішок
2000 — Дмитро одружився з балериною Мариною
2002 — у них народився син Микита
Театр гастролює більш як у десяти країнах світу
3 
1
Коментарі