— Діти часто згадують батька і питають, коли ми повернемося додому. Досі боюся сказати, що дому в нас більше немає. Брешу, що поїдемо назад, коли закінчиться війна, — каже 37-річна Олена Топіліна із Маріуполя на Донеччині. Останні два роки із двома дітьми живе в польському Кракові. Нещодавно заочно розлучилася зі своїм чоловіком Леонідом Зелінським, 40 років.
Олена Топіліна й Леонід Зелінський прожили у шлюбі 15 років. Чоловік займався бізнесом. Мав мережу станцій технічного обслуговування в Донецьку й Луганську.
— Коли почалися обстріли, ми щодня втрачали гроші. То щось розбомбили, то розікрали запчастини, — розповідає Олена. — За кілька днів мені й дітям Льоня зробив фіктивні паспорти. З ними поїхали в Польщу до його знайомих. Чоловік кілька разів приїздив. Привозив якісь документи і просив підписати. Казав, це потрібно, щоб міг продати бізнес і житло. Разом планували жити в Польщі. Говорив, має тут домовленості про відкриття нового бізнесу.
За якийсь час Леонід зник.
— Дзвонила йому, писала повідомлення, але він не відповідав. Телефонувала друзям і знайомим. Ніхто не знав, куди подівся. Думала, чоловіка вбили. Поїхала в Маріуполь, аби подати в розшук. Вставила ключ у двері нашої квартири, але вони не відчинилися — хтось поміняв замок. Почала гупати. Вийшла сусідка. Сказала: "Льоня вже давно продав квартиру. Поїхав з якоюсь дівчиною на моря". У знайомих дочекалася Льоню з курорту. Приїхав із молодою лялькою, яка йому в доньки годиться. Накинулася на нього. Почала питати, де гроші. Він відповів: "Усі кошти поклав на рахунок. Збирався до вас у Польщу їхати". Про свою баришню сказав: "То так, увлєчєніє". Простила йому заради дітей. Повернулася в Польщу. Льоня пообіцяв приїхати, коли владнає справи. Та після того він за фіктивними документами виїхав в Іспанію, потім — у Францію. Торік від знайомих дізналася, що живе там із молодою дружиною.
Олена Топіліна найняла адвоката, щоб оформити розлучення і відсудити в чоловіка частину грошей за продану квартиру.
— Трикімнатну квартиру придбали разом, — каже вона. — Ще молодими їздили на заробітки в Москву. Мій батько й чоловік працювали на будівництві, а я — кухарем у кафе. Відмовляли собі в усьому. За п'ять років разом склалися на житло. Потім чоловік їздив на заробітки сам. Зібрав грошей на відкриття бізнесу.
На жодне із судових засідань Леонід не з'явився. Він прописаний у своїх друзів у Донецьку. Адвокат не міг надіслати туди запит, бо то — окупована територія. Розлучення тягнулося майже рік. Леоніда оголосили безвісти зниклим. Нас розлучили заочно.
Олена працювала в Польщі касиром. Тепер фасує рибу. Син 11-річний Вадим, донька Ірина, 13 років, навчаються у місцевій школі.
— Леонід відібрав житло у своїх дітей, — каже Олена Топіліна. — Тепер змушені винаймати кімнату в хостелі.
2 
1
Коментарі