— Стільки призів розігрується щомісяця, люди виграють, от і собі вирішив передплатити газету і відправити квитанцію. Мені пощастило, — розповідає 76-річний Петро Кононенко із Києва.
Передплатив "Газету по-українськи" й за результатами розіграшу отримав від редакції 250 грн.
— Про виграш прочитав у газеті, передзвонив у редакцію. Там підтвердили і запросили приїхати по гроші, — каже Петро Омелянович.
Він родом із Горлівки на Донеччині. Живе з дружиною Ольгою Миронівною та донькою Тетяною.
— Донька нещодавно повернулася із зони АТО. У нас на сході родичі живуть. Мої мати і брат поховані в Горлівці. Лишилися його доньки. Але я рідко з ними зідзвонююся. Щоб не було розходжень у поглядах, на тему війни не говоримо. Ми тут патріотично налаштовані, а як вони в тих умовах — сказати важко.
Частину виграшу я витратив на допомогу воїнам АТО, — каже Петро Омелянович. — Подзвонив кілька разів за номером 565, щоб зняло з рахунку по 5 гривень у фонд Нацгвардії. Відправив есемес на 1685 — віддав 15 гривень на полк "Азов". Решту відклав, бо ми з дружиною збираємо гроші на санаторій. Хочемо взимку поїхати полікуватися, попити водички. Саме в санаторії ми колись познайомилися. Ольга — киянка, а я вже переїхав до столиці працювати. Зустрілися у санаторії "Квітка полонини" на Закарпатті.
Петро Кононенко передплачує "Газету по-українськи" п'ять років.
— Видання подобається всій сім'ї. Програмою користуємося, бо зручна. Там якраз є ті канали, що ми дивимося. Дружина любить про господарські справи читати. А я більше політикою цікавлюся і скандалами. Передплачу газету на наступний рік і знову візьму участь у розіграші.
1 
1
Коментарі