— Диви, шо робиться! Дощ шурує, а вони йдуть і йдуть, — говорить подрузі у вінницькій маршрутці 48-річна Галина Семчук. 15 жовтня на набережній закривають світло-музичний 3D-фонтан "Рошен", який діяв із 4 вересня.
Пасажири дивляться в бік фонтана, що за 150 м від Центрального мосту через Південний Буг. Галина Іванівна повертає голову в інший бік.
— От наглючий тролейбус! Пішов на обгон по трамвайній колії, — знову до подруги. — Маршрутки, главне, стоять у пробці, а він самий центровий.
О 20.00 на набережній збираються близько 10 тис. людей. Дощ не припиняється, на вулиці +3°С.
— Блін, змокла до нитки! Послухала тебе. Шо, не можна було зайти додому, взяти зонтік? Вобщє, якого було пертися сюди ше в шість часов, якщо початок півдев'ятого? — звертається дівчина до хлопця.
— Сказали, що буде повно народу, хтів місця хороші зайняти. А за зонтіком не зайшли, бо твій батя знов мене по пиво відправив би. Я вже замахався доказувати продавцям, що мені є 18. У вашому магазині тьотка на лікьорке — звєрь.
Обабіч доріжок із калюжами через кожних 5–10 м продавці пропонують світлодіодні іграшки, цукрову вату, загорнуту від дощу в різнокольорові одноразові пакети. Біля апарата з кавою зібралася черга.
— Оце вєщ! Як називається? Вєртольотік? Ану, запустіть, — звертається до продавця 25-річний чоловік. Спостерігає, як іграшка перекручується на злеті. — Скіки, кажете? 20 гривень? Давайте, — бере в руки, роздивляється з різних боків. — Нє, всьо класно. А як його виключити?
Найбільший натовп — навпроти маяка з лазером, що стоїть на острові Кемпа, за 30 м. Кажуть, звідти 3D-зображення видно найкраще.
— Так обідно, — жінка років 55 тримає на плечах шерстяну ковдру. Звертається до чоловіка. — І колготки під штани вділа, і плєд взяла, а про теплі носки забула. Толку тепер з мого утєплєнія. Ноги холодні, і я дзябоню.
— А мені одіяло однокласниця дала. У мене замшеві сапожки промокли, — замотується в ковдру 14-річна Вікторія Слівінська з Хмельницької області. — Встали в чотири ранку, були в уманській Софіївці, а у вісім вечора сюди приїхали. Додому, навєрно, повернемося в три ночі.
Фонтан починає працювати. Присутні схвально гудуть, дехто аплодує. Через 5 хв. виключається.
— Усе? Оце таке закриття? — невдоволені люди.
— Та не може бути. Сюди ж стільки народу поприїжджало. Чув, навіть із Криму є.
Біля мікрофона з напівпорожніх трибун, куди пускають за перепустками, виступає керівництво кондитерської фабрики "Рошен". Кажуть, що не зміг приїхати Петро Порошенко, який фінансував зведення фонтана та набережної. Вклав 35 млн грн.
Світломузичне шоу триває 20 хв.
— О, хтось катер найняв, щоб із нього дивитися, — кіровоградець 26-річний Олег Сторчак помічає судно, що повільно наближається до фонтана. — Братішка хотів покататися, як женився, то сказали три тищі в час платити.
Наприкінці шоу працівники фабрики калатають невеликими дзвонами біля мікрофонів. Із катера те саме робить колектив ансамблю в українських костюмах. Намагаються співати, але з набережної їх погано чути.
До морозів з фонтану знімуть освітлення, а каркас опустять під воду. Під льодом він краще збережеться.
2 
1
Коментарі