Письменниця 62-річна Наталія ФЕСЕНКО з Олександрії на Кіровоградщині з кінця 1990-х збирає капелюшки. Має їх кілька десятків.
— Капелюшки ношу завжди. Без них почуваюся неукомплектованою, — каже Наталія Фесенко. — Головні убори подобалися з юності, але почала купувати їх собі у 40 років, коли з'явилася фінансова можливість. Першим придбала капелюшок із рожевого фетру. Вдягаю його щозими. Найдешевші з моєї колекції коштують 100 гривень. Найдорожчий — чорний із широкими полями — 2,5 тисячі. Його привезла невістка Оксана з Німеччини. Для нас така ціна зависока, а для Європи — звична. За кордоном магазинів капелюшків є багато, а в Україні справи з цим гірші. У моєму місті працює лише одна крамниця. Доводиться їздити у Дніпро, де вибір трохи більший. П'ять років мріяла потрапити в Хуст на Закарпатті, де є велика фабрика з виготовлення капелюхів. Вдалося 2012-го, коли відпочивала у Яремчі на Івано-Франківщині. Добиралася туди рейсовим автобусом. 5 годин приміряла капелюшки. Купила 11. Кожен запакували в коробку. Коли сідала з ними в автобус, пасажири питали, що везу.
Всі капелюшки Наталія Фесенко зберігає в окремих коробках. Планує добудувати для них гардеробну кімнату.
— До капелюхів у мене є майже 30 шарфів, із десяток рукавичок, кілька клатчів і шість віял. Люблю вдягати їх під бальні сукні. Маю чотири. Останню купила три роки тому в Олександрії за 2 тисячі гривень. Темно-синього кольору, прикрашена прозорими камінцями. Має шість нижніх спідниць. Сукня важить 4 кілограми.
6 
35413
Коментарі