Надія Єдщевська отримала від "Газети по-українськи" телевізор

 

— Поштарка сказала, що в мене тепер буде новий телевізор. Я швиденько в газету заглянула й не повірила очам, коли побачила своє прізвище у списку переможців, — говорить 65-річна Надія Єдщевська із села Шепелівка Глобинського району на Полтавщині. Вона передплатила "Газету ­по-українськи" на 2014 рік і надіслала квитанцію на адресу редакції. У січні стала переможцем розіграшу подарунків серед передплатників "Отримай подарунок — січень". — Найбільше мала з лотереї 258 гривень. А тут такий дорогий подарунок.

Надія Михайлівна разом із родичами зустрічає на порозі приватного цегляного будинку. Вона коротко стрижена, спирається на ціпок. Через кухню проводить у велику кімнату. На стінах висять родинні фотографії. На столі під стіною стоять смажені пироги, піца, чай, кава. Запрошує до столу.

— Три дні готувалася до вашого приїзду, — каже донька Надії Михайлівни 41-річна Неля. — Сусіди всі вже знають про мамину удачу. Сьогодні прийдуть дивитися на телевізор. То сядемо вечеряти.

— Днями була на похороні. Всі тільки й розпитували про виграш. Багато людей говорили, що також передплатять газету, — каже Надія Михайлівна. — У мене сусід є. Тільки поштарка приносить мені газету — він зразу біжить, просить почитати. Я не жалію, даю. Сама проглядаю кожну сторіночку, навіть те, що написане дрібним шрифтом. Найбільше подобаються рубрики "Люди", "Скандали". Донька любить працювати на землі, квіти саджати, то вона читає "Сад-город". Буває, западає мені якась стаття в душу, то вирізаю і зберігаю. Як онуки були малі, ховала газети, щоб не рвали.

Надія Михайлівна передплачує "Газету по-українськи" вісім років.

— Зразу брала на два-три місяці, потім на півроку, а це вже вирішила не пожаліти грошей та зразу на рік узяти, — продовжує. — Телевізор мені дуже треба. В нас є, але зять любить дивитися бойовики. Мені інше подобається — серіали, програми, в яких розглядають судові процеси. Тепер уже помиримося, попрошу, щоб новий поставили мені в кімнату. Родичі сміються, що тоді не бачитимуть мене.

Надія Михайлівна 15 років на пенсії, мешкає з родиною доньки. В місцевому колгоспі працювала дояркою, два роки була трактористкою. Має почесні нагороди за рекордні надої молока. Кілька років тому їй зробили операцію на коліні, замінили суглоб.

— Це ж із ногою таке зробилося через великі фізичні нагрузки, коли робила в колгоспі. А недавно ще й упала та зламала стегно. То важко ходити. Добре, діти приїжджають, допомагають. Ними дуже горджуся, всім би ­таких.

У Надії Єдщевської двоє дітей, шестеро внуків, троє правнуків. Крім доньки, має 46-річного сина Володимира, він із сім'єю живе в Росії. Чоловік помер 15 років тому.

×