На ринок наречених дівчину випускають у 15 років

Чоловік привів дитину на святкування дня народження пророка Мухаммада у київську мечеть Ар-Рахма. Сидячи на килимках, вони їдять плов та фрукти — Автор: фото: Андрій Шматов

3 лютого у київській мечеті Ар-Рахма святкували народження пророка Мухаммада — Маулід. Зібралися понад тисячу вірян.

Із мінарету лунає азан — заклик до молитви. У коридорчику за вхідними дверима роззувається 32-річний Руслан Маєвський. Чоботи ставить на дерев'яну полицю під стіною. Близько 200 пар взуття стоять на підлозі, хоч майже всі полички вільні.

— У мечеть людина має приходити чиста, боса і без поганих думок, — розповідає Руслан. — Одяг теж має бути чистий. Заборонено вбиратися у сорочки з короткими рукавами і шорти або спідниці вище колін.

Проповідник читає розповіді про життя пророка Мухаммада татарською, арабською та українською. Чоловіки сидять за мінбаром — трибуною для проповідника. Жінки позаду під стіною. Вони у довгих спідницях і хіджабах — хустках, які закривають волосся і лоб.

Прикрас на стінах мечеті немає. Кажуть, без оздоби злі духи не матимуть куди ховатися. 37-річна Світлана із сином Арефієм, 10 років, на підлозі розв'язують задачі.

— 12 років тому я вийшла заміж за мусульманина, — згадує вона. — Після одруження два роки жили в Палестині. Там познайомилася з Оленою, теж дружиною мусульманина. Вона мені сказала: "Жінка має бути завжди з чоловіком, як голка з ниткою. Тоді чоловік не захоче заводити собі другу дружину". Мусульмани моляться п'ять разів на день. Це можна робити будь-де. Якось чула про дівчину, яка вирішила помолитися в супермаркеті. Відвідувачі викликали міліцію. Дівчину забирав ОМОН із собаками.

Біля виходу сидять двоє працівників мечеті. Біля них чотири картонні коробки для милостині: на господарські потреби храму, для студентів ісламського університету, на користь духовного управління мусульман, для інвалідів і літніх людей. 25-річна Фатіма кидає у кожну скриньку по 5 грн.

— До України я переїхала із Сирії вісім років тому, бо не хотіла рано виходити заміж, — говорить російською з акцентом. — Там дівчину в 15 років випускають на ринок наречених. Що вона красивіша і кращу освіту має, то більше за неї платять. Третину віддають батькам, іще одна йде на вбрання та прикраси для нареченої. Решту вона отримає у разі розлучення. За мене батькам пропонували 70 тисяч доларів. Згоди не дала, бо мала коханого. Вийти за нього не могла, бо його мама була проти. Я народилася в родині мусульманина і християнки, а вона хотіла, щоб невістка була чистокровною мусульманкою. Майбутня невістка обов'язково має подобатися матері нареченого. Матір і підшукує підхожі кандидатури. Якщо дівчина їй до душі, присилає до неї сина. Перед першою шлюбною ніччю веде невістку до жіночого лікаря. Він має підтвердити її незайманість.

Під час святкового обіду в пластикові тарілки насипають бограч і плов. Їдять сидячи на килимках.

— На ринках м'яса не купуємо, — розказує 60-річний Абдул Хаддаб. Він прийшов із донькою Аїнаш, 5 років. — Беремо його у ларьку біля мечеті. Туди привозять дозволене м'ясо. Для нього тварин убивають так, щоб не страждали. Спочатку заспокоюють, дають попити води. Потім гострим ножем перерізують сонну артерію. Тварина помирає миттєво.

Садовить доньку на коліно. З ложечки годує її пловом.

— Улітку на дачі робив басейн. Як все зробили, один із будівельників глянув на мою дружину і каже: "Ваша донька мусить слухатися. Такий шикарний басейн їй зробили". Я відповів: "Вона мені дружина. Свою доньку я виміняв на неї у свого друга". Перша дружина померла 10 років тому. Горював два роки, а потім побрався з Адарою. Якби в Україні було дозволене багатоженство, взяв би собі ще двох дружин.