Понад 200 пісень написав поет Микола ПЕТРЕНКО. Його не стало 10 жовтня на 95-му році. Помер від післяінфарктного кардіосклерозу у 8-й міській лікарні Львова.
— 21 вересня у львівському Палаці мистецтв відбулася презентація татової книжки "Адамові брати", — каже син Любомир. — Він не зміг бути на заході, бо з інфарктом лежав у лікарні. Та з ним установили телефонний зв'язок, і батько привітав присутніх через гучномовці. Планували повторити презентацію з його присутністю. Татові стало краще, його виписали з лікарні. Зненацька 7 жовтня йому погіршало. Знову забрала "швидка". За три дні пролунав дзвінок, якого я так боявся: лікар повідомив, що вночі батько помер. Залишилася його поезія. Зокрема й досі нікому незнана: вірші записані в зошиті на лікарняному ліжку. Ми з дружиною розшифровуємо їх. Сподіваюся, вдасться зробити поетичну збірку.
Микола Петренко був родом із Лохвиці на Полтавщині. 1942 року його вивезли на примусові роботи в Німеччину. Потрапив у "Штокбах" — філію концентраційного табору "Бухенвальд". Там працював на металургійному комбінаті два з половиною роки. Після звільнення полонених американськими солдатами пройшов фільтраційні табори в СРСР. Робив на шахтах Донбасу та далекосхідному рибопромислі.
Закінчив Львівський поліграфічний інститут. Працював на телебаченні в редакції літературно-художніх передач. Написав понад 100 книжок різних жанрів. Із дружиною виховав двох дітей.
7 
35413
Коментарі