"ГПУ" у номері за 21 липня писала про колишнього зека Олександра Дмитрука. Він розповідав про себе, що "три-чотири" рази сидів за те, що привласнював "госімущество... с пронікновєнієм". Жебрак скаржився, що медики не надали йому цієї зими своєчасної допомоги, після того як відморозив пальці на руках і ногах.
Олександра Юрченка, головного лікаря київської клінічної лікарні N5, обурила розповідь Дмитрука.
— Знайшли героя! — осудливо каже лікар. — А ви знаєте, що він чотирижди судимий? — і пояснює: — Насправді він у нас 33 дні провів. Ось, — розгортає журнал для записів. — Поступив за направленням швидкої допомоги 20.01.06. Бригада N4 його привезла.
Лікар каже, що у хворого була вже незворотна стадія обмороження пальців рук і ніг. До медиків жебрак звернувся надто пізно. Розповідає, що хірурги зробили все можливе, аби врятувати пальці.
— У максимально щадних межах відтяли уражені тканини. Зробили операцію, щоб створити можливі культі. Тобто якомога більше старалися залишити, а не ампутувати, — пояснює. — А він каже, що лікарі нічого не зробили! А потім прийшов батюшка і він, мовляв, почав одужувати. Це брехня! Зробили все. Слава Богу, хоч у таких межах вдалося втриматися. Цигарку навіть може курити.
Дмитрук лежав у лікарні більше місяця. Весь той час був забезпечений медикаментами. Юрченко наголошує, що у цій лікарні надають допомогу всім, хто звертається, — зокрема й людям без прописки.
— А вже потім, якщо пацієнт не наш, переводимо його, куди належить. Ще жодної скарги на нас не було, — запевняє головлікар.
Виговорившись, Олександр Володимирович трохи заспокоюється. Дає візитівку. На прощання дарує пачку килимків під комп"ютерну "мишку". Згадавши, додає:
— А храм при лікарні справді є. Сорока севастійських мучеників. Це єдина церква в Україні, безпосередньо пов"язана з лікарнею. Там допомагають і наркозалежним.
Коментарі