четвер, 27 серпня 2020 05:06

"Любив грати в шахи та "підкидного"

Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Голова Верховної Ради Дмитро Разумков кладе квіти до труни президента Національної академії наук Бориса Патона під час церемонії прощання у будівлі клубу Кабінету міністрів
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков кладе квіти до труни президента Національної академії наук Бориса Патона під час церемонії прощання у будівлі клубу Кабінету міністрів

22 серпня в Києві попрощалися з президентом Національної академії наук Борисом ПАТОНОМ. Йому був 101 рік. Мав хворе серце. Два тижні лікувався в Інституті кардіології ім. Миколи Амосова. ­Останні сім днів провів у реанімації.

З Борисом Євгеновичем прощаються у клубі Кабінету міністрів. Перед входом стоїть катафалк. Чоловіки в чорних костюмах заносять траурні вінки. Біля будівлі зібралися близько сотні людей. Усі в масках. Майже кожен тримає букет червоних троянд. Вітаються кулаками.

— Ми з тобою — люди Патона, — перешіптуються в натовпі двоє чоловіків. — Скільки років я з ним працював, він ні разу не нахамив. Так, іноді сперечалися, але він ніколи не ображався.

Всередину починають пускати людей невеликими групами. Біля входу перевіряють температуру.

— Для таких людей мало жити 100 років. Такі, як Борис Євгенович, мають жити вічно, — каже Максим Мельничук, учень Патона.

Труна стоїть у центрі зали. На оксамитових подушках викладені нагороди Бориса Євгеновича. На столі поряд — його портрет, перев'язаний чорною стрічкою.

Приїжджає глава ­держави 42-річний Володимир Зеленський із дружиною Оленою та керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, 48 років. Заносять квіти.

— Борис Євгенович став легендою. Людина, мас­штаб якої важко описати. Радий, що мені випав шанс познайомитися з ним. Вічна йому пам'ять та щирі співчуття рідним і близьким, — каже Зеленський.

Із дружиною кладуть квіти біля труни. Після спілкування з онукою Патона Ольгою та її чоловіком виходять із будівлі. За кілька хвилин прибуває перший президент України Леонід Кравчук, ­86 ­років.

— Борис Євгенович любив грати в шахи та "підкидного", — говорить він. — Ніколи не підвищував голосу. Маючи колосальні повноваження та авторитет, завжди спілкувався спокійно та виважено. Говорив продуманими реченнями.

— Мы провожаем удивительного человека, жизнь которого была посвящена науке, но самое главное — любви к людям, — розповідає академік 81-річний Володимир Горбулін. — Шлях, який він пройшов, заслуговує великої поваги. Він був достойний приклад для всіх, хто любить свою країну. Борис Євгенович — учений зі світовим ім'ям. У нього майже тисяча наукових робіт і 400 запатентованих розробок, які застосовували не лише в Радянському Союзі й Україні, а за кордоном. Крім наукових досягнень, вирізнявся глибокою людяністю. Він був уважним та обов'язковим під час виконання своїх обіцянок. Ніколи нічого не забував. Останній раз я бачився з ним перед тим, як він потрапив до Інституту кардіології. Розмовляли 2 години. Обговорювали майбутні вибори президента Академії наук, розвиток космічних досліджень і ремонт мосту імені Патона. Він жодного слова не сказав про себе чи самопочуття.

Церемонія прощання тривала понад 2 год. Бориса Євгеновича поховали на Байковому кладовищі в Києві. Тут покояться його батьки Євген Оскарович і Наталія Вікторівна й єдина донька Євгенія. Вона вивчала генетичну інженерію та біотехнології рослин. Померла в грудні ­2009-го на 54-му році. З дружиною, інженером Ольгою Борисівною, Патон прожив у шлюбі 65 років. Її не стало 2013-го.

58 років був президентом Національної академії наук

14 листопада 1918-го — Борис Патон народився в Києві в сім'ї вченого Євгена Оскаровича й домогосподарки Наталії Вікторівни.

Червень 1941 року — закінчив Київський політехнічний інститут. Отримав фах інженера-електрика. У день захисту диплома потрапив під бомбардування — німці атакували авіазавод, що був поряд.

Грудень 1953-го — став директором Інституту електрозварювання ім. Євгена Патона, який заснував його батько 1934 року.

Квітень 1962-го — став президентом Національної академії наук України й очолював її 58 років. Минулої весни не подавав своєї кандидатури. На посаду президента НАНУ претендують п'ятеро академіків.

5 липня 1984 року — радянські космонавти Світлана Савицька і Володимир Джанібеков провели перший в історії експеримент зі зварювання металу у відкритому космосі. Революційну розробку створили в київському Інституті електрозварювання. Групою винахідників керував Борис Патон. Експеримент тривав 3,5 год. Пройшов успішно.

Жовтень 1995-го — переніс операцію на стегні. Коли дізнався, що хірурги різали кістку механічною пилкою, зібрав команду, яка почала досліджувати лазерні методики. Разом із ними розробив новий спосіб з'єднання м'яких тканин, а також інструменти для зварювання різних видів біологічної тканини.

Зараз ви читаєте новину «"Любив грати в шахи та "підкидного"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі