Коня вибирають за запахом копит

— До коня треба рано встати, почистити його, гній винести, напоїти, нагодувати і добре слово сказати, — говорить 46-річний Вацлав Бочковський. На кінний ярмарок до польського міста Скаришев він привіз трьох кобил — Дарлі, Агнешку і Сайву.

Вацлав по черзі виводить їх зі свого фургона. Накидає вуздечку на приварені до машини металеві ручки. Агнешка і Сайва пасуться, а Дарлі намагається вкусити господаря за руку.

— Це дуже норовлива кобила, — розповідає він. — Мені її подарував зять на день народження. Понад рік не міг її об'їздити. Постійно хотіла скинути. Якось їй вдалося. Це побачив сусід і почав сміятися: "Думав, ти можеш будь-якого коня приборкати, а ти кобилі не даси ради". Наступного дня заїздив її так, що й сам не міг сидіти в сідлі. Відтоді вона мене не скидає, але принагідно за той день віддячує.

До Вацлава підходить високий сивий чоловік. Зазирає Агнешці в очі та вуха, дивиться на зуби.

— Оглядати коней треба з голови, — пояснює Бочковський. — Вона має бути пропорційна до тулуба. У здорового коня очі чисті й широко розплющені, ніздрі великі. На очах не повинно бути білих плям. Це свідчить про поганий зір. Такі тварини лякливі, високо піднімають ноги і часто перечіпаються. Про недобачання можуть свідчити надто рухливі вуха. Так кінь намагається компенсувати зір слухом — "пряде вухами". За грудною кліткою можна оцінити здатність худоби до роботи. Що більша й ширша, то краще працюватиме. Зверніть увагу на копита. У здорової особини вони блищать, не мають тріщин і не пахнуть. Тільки нюхати копита треба з кимось, щоб тримав тварину за вільну ногу. Як тільки почав займатися кіньми, поліз дивитися на копита жеребця. Він як трісне мене вільною ногою по лобі. Я місяць лежав у лікарні зі струсом мозку.

Найкраще, коли на худобу є документи, де написаний її вік. Якщо паспорта немає, можна визначити за зубами.

— У 5 років у коней виростають постійні. З часом різці починають стиратися, на них зникають чашечки. У 6 років — на зачепах нижньої щелепи, у 7 — на середніх, у 8 — на окрайках. У тварини до 12 років зуби мають поперечно-овальну форму, з 12 до 18 — трикутну, а з 24 років — поздовжньо-овальну.

За одну кобилу Вацлав просить $3 тис., це 24 тис. грн.

— Беріть, не пожалкуєте, — припрошує покупця. — Це ж вам не жеребець. Купите одну, а через рік уже буде дві, бо потомство приведе. На одного коня на рік витрачаю 1,5 тисячі доларів. Потрібно до 3 тонн сіна. У раціоні має бути овес. Відра вистачає на тиждень. На стіні або стелі чіпляють сіль-лизунець. Мої коні люблять яблука і білий хліб. Ці тварини не терплять запаху алкоголю і цигарок. Нетверезих вершників можуть скинути. Кататися на конях раджу людям зі сколіозом, тим, хто недочуває чи недобачає. Виправити зір можна за 10 сеансів, а покращити слух — за три.

Вацлав уторговує на кобилах $7 тис. — 56 тис. грн. Після ярмарку з іншими чоловіками святкує біля фургона. Випиває чарку горілки і закушує копченою ковбасою.

×