четвер, 03 червня 2021 00:45

"Купив домовину за шість років до похорону"

Автор: ДМИТРО СКАЖЕНИК
 

"Коханого зустріла в потязі, — пише вінничанка Руслана, 35 років. — Заради Данила я розійшлася з хлопцем, якого любила чотири роки. Мабуть, за це тепер розплачуюся. Живу зі свекрами. Їм важко догодити. Постійно незадоволені. Чоловік на їхній стороні. Нікому мене захистити й підтримати. Недавно познайомилася в інтернеті з іноземцем. Хоче, щоб я переїхала до нього. Вислав гроші на квиток. Не наважуюся все покинути. Лише сестра про все знає і намовляє, щоб спробувала. А раптом за океаном моє щастя?".

Листи коментує київський біо­енергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку. Дістає з конверта фото жінки в шифоновій блузі, із золотим ланцюжком на шиї.

— Сівши на літак в один кінець, можете змінити все, але чи не шкодуватимете згодом. Для налагодження сімейного життя достатньо переїхати від свекрів. Позбудетеся постійного контролю та невдоволення. У липні зможете покращити житлові умови. Купуйте готову квартиру. Будівництво починати не варто, бо розтягнеться на десяток років. Закордонний коханець — не той, за кого себе видає. У виборі швидко розчаруєтеся.

"Маю ревнивого чоловіка, — пише 31‑річна Анастасія з Запорізької області. — Недавно ударив мого колегу, бо здалося, що ми з ним часто переписуємося. Стежить за мною, доки я на роботі. Його переслідує нав'язлива думка, що знайду іншого. Але мені ніхто не треба. Люблю Валєру й боюся, що може утнути щось через ревнощі. Вмовляє переїхати на роботу у столицю. Не готова покинути батьків і поставити хрест на кар'єрі".

— Дарма боїтеся змін. Переїзд допоможе обом сповна реалізуватися. Зможете продовжити вчителювати у приватній школі. Швидко станете завучем і матимете солідну зарплату. Чоловік ревнує, бо не довіряє кумі, яка постійно шукає пригод. Вона регулярно змінює чоловіків, боїться створювати сім'ю. Має проблеми у стосунках через вітчима, який отруював життя в дитинстві.

"Нас у батьків було троє: я, Петро й Оксана, — розповідає в листі 54‑річна Інна з Київської області. — Жила з батьками, обох доглядала. А коли їх не стало, з'ясувала, що хату тато переписав на брата. У Петра є автомайстерня, квартира в Києві. Я залишилася без даху над головою. Чоловік кличе жити до свекрів, але хіба я все життя мушу доглядати літніх родичів? Батько важив 120 кілограмів. Був лежачий. Спину зірвала, щоб його посадити, перевернути, помити. Як він міг забрати в мене хату? Сестра з Петром судитися не хоче, а я — мушу".

Вкладає чорно-біле фото з на рік молодшою сестрою і братом, на п'ять років старшим. Стоять під вербою на березі річки.

— Не встигнете підготувати позов до суду, як брат віддасть хату. Доки не передумав, оформіть усе юридично. На цей крок його намовить тітка. Гроші, що зараз збираєте на нове житло, не витрачайте. За рік-другий придбаєте для доньки квартиру в передмісті.

"Дядько Іван доживав віку сам, — пише рівнянка Олена, 54 роки. — Дружина померла, син поїхав на заробітки в Іспанію і зник. Був дивний, але добрий. Ми з чоловіком дядька доглядали. Обіцяв переписати на мене хату. Купив домовину за шість років до похорону. Коли уві сні його кликали померлі, весь день був сам не свій. Казав, що його скоро не стане. Навіть місце на цвинтарі йому наснилося. Пішов у сільську раду і просив, щоб залишили для нього ділянку біля ялини. Хату переписав на мене. Після похорону з'явився його позашлюбний син. Вимагає від нас частки в батьківському домі. Суди тривають четвертий рік. Якби не переписали дім завчасно, то спадку не дочекалися б".

— Хата належить вам за законом. Щоб уникнути судової тяганини, краще виставити на продаж. За ці гроші купите квартиру синові. Невістка завагітніє до кінця року. Молодій сім'ї кортить жити окремо. Свій дах над головою вбереже вашу родину від чвар між поколіннями.

"Син часто іде в запій, — розповідає в листі 63‑річна Ліда Михайлівна з Полтавської області. — Пиячить по два-три тижні. Його стан нормалізують у лікарні. Сашка багато разів кодували, але не допомогло. Найдовше протримався без горілки п'ять місяців. Нежонатий, дітей не має. Думаю, йому пороблено. У самої болять ноги. Не рятують мазі, таблетки й уколи".

Надсилає фото. На ньому юнак у військовій формі зачитує присягу. Біоенергетик заплющує очі, кладе на знімок праву долоню.

— Відмовитися від спиртного Олександру допоможуть такі ж, як він. З випивкою зав'яже, коли запишеться у клуб анонімних алкоголіків. Їздитиме в райцентр раз на тиждень. Супроводжуйте його під час поїздки, доки не знайде компаньйона по тверезості. До нормального життя повернеться за пів року. Знайде хорошу роботу, познайомиться з дівчиною, яку згодом покличе заміж. Із операцією на колінному суглобі не поспішайте. Проблема у варикозі. Вгамувати біль допоможе лікування в санаторії. Запитайте в лікаря про безкоштовні путівки. Фортуна усміхнеться до кінця року. ­Отримаєте спадок, на який не сподівалися.

Зараз ви читаєте новину «"Купив домовину за шість років до похорону"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі