Котів Ніни Нечипоренко вбили сусіди

 

46-річна Ніна Нечипоренко з Черкас збирає і лікує бродячих котів. Сама купує їм ліки, возить до ветлікарні. Уже здорових роздає людям.

Просить прийти ввечері:

— Я вдень ходжу котиків роздаю. І давайте завтра, бо сьогодні буде по телевізору "Жди меня". Я люблю цю передачу.

Мешкає Ніна Нечипоренко сама. З чоловіком розлучилася давно. Має доньку.

Закінчила медучилище в Черкасах, працювала в обласній лікарні медсестрою. Тоді вийшла заміж і переїхала до Казані.

Жінка каже, що кілька років жила з чоловіком. Потім повернулася з донькою до Черкас. Знову пішла працювати в обласну лікарню. Сусіди говорять, що вона дивна, і через це чоловік її покинув, а діти відцуралися.

— До доньки я не хочу. Я їй квартиру купила ще як робила, тепер хочу сама буть. Їй не подобається, що в мене багато котів. Я їй пропонувала взяти одного. Вона відмовилася.

У серванті за склом — ікони в золотистих рамках. На кухні стоїть кілька мисок із піском. У кутку біля холодильника на синій куртці та рушникові сплять двоє кошенят.

— Це найтяжчі, — зазначає Ніна Іванівна. — Триколірного сусід на щастя підібрав. Він із вікна випав. То мені віддали. Я йому уколи роблю.

На вулиці під вікнами лежить сідушка від стільця і стара ковдра. За хорошої погоди там живуть уже вилікувані коти. А коли дощ, жінка забирає їх додому.

— Раніше з будь-якою дрібницею їздила до ветлікарні. З коростою, простудою. По чотири коти носила в коробках. А тоді навчилася лікувати їх сама, — говорить жінка.

Вилікуваних тварин Ніна Іванівна роздає за оголошеннями в місцевих газетах "От и До" та "Авізо". Іноді дає бабусям, що торгують біля ринку, аби теж комусь віддавали. Але ті просять за послугу гроші.

— Раніше обходилося п"ятіркою. А зараз за маленьке кошеня хочуть 15 гривень, а за переросле 25.

Сусіди скаржаться на Ніну Іванівну в ЖЕК. 51-річна Людмила Фоменко мешкає в сусідньому під"їзді. Її квартира — через стіну від Нечипоренко. Каже, вночі їй не дає спати шум води. Вважає, що сусідка купає котів.

— Я не купаю їх, бо вони не привчені. А раптом у вуха вода попаде? — заперечує Нечипоренко.

Людмилі не подобається, що Ніна Іванівна годує котів під вікнами:

— Улітку спека 40 градусів, а в мене під вікном — борщі. Нічого проти котів не маю, теж їх підгодовувала. Але ж їх по сорок тут бігає! Увечері, як умикаю світло, у вікно до мене стрибають, бо вона привчила їх. По п"ять котів залітає.

Людмила Фоменко вибачається, що не може запросити в хату.

— У мене там зараз повно людей. Родичі приїхали до лікарні.

Додає, що коти нібито пообдирали утеплення на трубах у підвалі. І тепер у квартирах погано тече гаряча вода. На завершення зауважує, що будинок у них недружний.

Ніна Іванівна боїться, що сусіди потруять тварин.

— В одному будинку люди котів потруїли. А тепер прийшли до мене — просять. Готові годувати їх. Бо криси завелися. А оця Фоменко двох кошенят убила. Я в підвалі знайшла мертвих.

×