Про гроші, зарплату та витрати на щоденні потреби потрібно говорити із дітьми з 3-річного віку. З 6 років можна давати кишенькові кошти, каже львівський дитячий психолог Світлана Локоткова, 35 років.
Яку суму давати дітям різного віку?
— Має бути конкретне призначення. Наприклад, на харчування. Батьки повинні знати ціни в шкільній їдальні чи магазині. Якщо обід коштує 15 гривень, давайте на кілька гривень більше на непередбачені витрати. Якщо йде в кіно, підрахуйте, у скільки обійдуться квитки, попкорн, солодка вода, проїзд. Головне — не давати більшої суми, ніж ту, яку дитина зможе витратити. Це розпещує, так може "купувати" дружбу однолітків. Кишенькові гроші дають, доки дитина зможе сама себе утримувати. Це стипендія, стабільний підробіток, зарплата.
Як пояснити нащадкові, що 500 гривень — це багато?
— Із дошкільнятами можна погратися "в магазин". Зробіть ксерокопію справжніх купюр, придумайте товари — солодощі, іграшки, вкажіть ціни. Важливо, аби маля потримало в руках ці гроші, зрозуміло, що в нього є вибір — купити одного великого ведмедика чи 10 цукерок. Зі школярами розв'язуйте задачі. Додайте зарплати тата і мами, відніміть витрати на їжу, одяг і розваги. Так у дітей сформується уявлення про цінність грошей. Подаруйте дитині гаманець, обговорюйте у її присутності фінансову ситуацію в родині, подорожчання продуктів чи підвищення зарплати.
Чи потрібно контролювати дитячі витрати?
— Так, якщо суму даєте на конкретну покупку — кіно, нову іграшку, книжку, диск. Можна попросити похвалитися придбаним, розпитати, чи задоволений. В іншому випадку — не можна. Дитина не зрозуміє, що це її гроші, якщо не зможе ними розпоряджатися, як захоче. Позбавляти кишенькових грошей можна, якщо вони використані не за призначенням. Замість обіду дитина купила чипси чи цигарки, витратили на гральні автомати. Якщо школяр поламав письмовий стіл, можете вирахувати суму на ремонт із його кишенькових. За лайку, погану успішність чи поведінку не треба карати безгрошів'ям. Будьте послідовні. Не можна спочатку давати дитині гроші, а потім під якимось приводом забирати їх.
Дехто з батьків платить дітям за хатню роботу. Чи варто так робити?
— Це погано. Бо діти без фінансового заохочення відмовлятимуться робити будь-що. Застеляти ліжко, мити посуд і прибирати за собою повинен уміти кожен. За добре завершений навчальний рік можна преміювати купівлею омріяної речі чи цікавими канікулами.
Подаровані або наколядовані гроші батьки можуть забрати собі?
— Тільки на зберігання. Поясніть дитині: ви допоможете вирішити, що краще придбати на цю суму. Якщо потрібно — докладіть до омріяної покупки. Якщо дитина хоче непотрібну річ, спробуйте відмовити, але без криків.
Якщо немає змоги давати більше, ніж інші батьки, що робити?
— Це найбільше зачіпає підлітків із 12 років. Потреби зростають, діти порівнюють себе з іншими, часто у них через це занижена самооцінка. Батьки мають пояснити: "Ми з радістю давали б тобі більше, але поки що не маємо змоги. Ти не стаєш гіршим за інших через це". Не можна повторювати — "нема грошей", "ми бідні". Це програмує дітей на бідність у майбутньому, вони почуваються неповноцінними.
48 відсотків американських батьків платять своїм дітям за добрі оцінки у школі. 89% опитаних дають гроші, коли дитина виконає якесь завдання: підмете у кімнаті, складе книжки чи іграшки, помиє посуд. У середньому щотижня школяр отримує $16. На місяць має приблизно $65 на кишенькові витрати. Соціологи дослідили, лише 1% дітей складають гроші на серйозну покупку. Більшість витрачають на їжу та розваги. Квиток у кіно в США коштує $8. Серед британських батьків кожен п'ятий платить дитині, аби змусити її лягти спати. Такі дані компанії "Мунк енд банч".
3 
1
Коментарі