— В Європі на барахолках вишукувала оригінальні торбинки. Хотіла продавати їх тут. Та вирішила не влазити у складнощі перевезення через митницю. Відкрила власну справу, — розповідає киянка 27-річна Ірина Себелєва. Виготовляє сумки з дерева та шкіри. Бренд назвала "Себіра".
З Іриною зустрічаємося в орендованій майстерні на столичній Куренівці. На стелажах розкладені рулони натуральної шкіри. Робочий стіл вкривають креслення майбутніх сумок.
— Тут працює майстер по шкірі, — пояснює жінка.
Розкладає на столі моделі торбинок. Такі возить на виставки та ярмарки. Коштують 2–3 тис. грн. Відкриває невелику сумку. На одному боці зображені сірі з чорним коти.
— Малюнок може замовити покупець, — каже Ірина. — Одна клієнтка купила сумку й сказала, що передаватиме її наступним поколінням. На ній ми намалювали незвичний Львів — багато яскравих кольорів і контури левів.
Якось на виставці підійшов чоловік. Побачив сумку з котами на машині. Сказав, що сюжет пов'язаний з історією його знайомства із дружиною. Купив на річницю весілля.
Найчастіше аксесуари Ірина виготовляє з клена. Має міцну структуру й легкий. Для шкіряних моделей із дерев'яними бічними стінками чи ручками бере сосну, шовковицю, горіх, червоне дерево.
— Дерево вкриваємо лляною олією і воском. Він захищає від дощу та снігу. Олія підкреслює структуру дерева, — продовжує Себелєва. — Шкіру використовую натуральну. В цьому сезоні були популярні кольори марсала, сірий, відтінок пісочного.
На виготовлення сумки йде три тижні. Нещодавно розробила нову модель — із вишивкою на дереві. Нитки беру товсті синтетичні, щоб не затиралися. Роблю для них вузькі отвори.
З кожної проданої сумки Ірина садить дерево.
— Налагодили роботу з Київзеленбудом. Без погодження з ними робити це в місті заборонено. Також не можна саджати плодові, — каже Ірина Себелєва. — Перші п'ять беріз висадили торік восени в Деснянському районі на відкритті скверу Небесної сотні. Цьогоріч робили це 1 листопада з клієнтами. На Дарницькій площі з'явилося 20 нових дерев. На кожне причепили табличку з іменем покупця.
Коментарі