понеділок, 03 грудня 2007 18:00

Фредерік Беґбедер горілку закушує сиром

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Дія останнього роману Фредеріка Беґбедера відбувається в сучасній Росії
Дія останнього роману Фредеріка Беґбедера відбувається в сучасній Росії

42-річний французький письменник Фредерік Беґбедер у листопаді приїжджав до Києва. Кілька днів презентував тут свій сьомий роман "Ідеаль".

Зустрівся з читачами й побував у ресторані "Фондю-бар", на вечірці, влаштованій на його честь видавництвом "Махаон-Україна".

Біля книжкового супермаркету на Петрівці збираються кількасот дівчат і хлопців. Беґбедер затримується. Директор мережі супермаркетів Костянтин Клімашенко запевняє, що ДАІ робить усе можливе, аби він прибув на автограф-сесію вчасно. Мсьє Фредерік з"являється за півтори години. На ньому темне пальто, чорні брюки та чорний джемпер.

— Це все ваші пробки, — усміхається неголений француз. Тримаючи в руці чорне кашне, яке волочиться по підлозі, прямує до столу з мікрофоном і стосиками роману "Ідеаль". — Треба переказати видавцеві, аби купив мені гелікоптер.

Дія в романі Беґбедера відбувається в сучасній Росії.

— Я відкрив для себе цю країну 2000-го року. Мені подобаються російські дівчата та пейзажі. Я хотів би стати російським письменником. А може, українським. Українські жінки та дівчата гарніші за росіянок, — каже мсьє Фредерік.

Дівчата захоплено зойкають, лунають оплески. Кілька вилазять на книжкову стійку, аби краще бачити. Фотографують письменника на мобільні телефони.

Українські жінки та дівчата гарніші за росіянок

Беґбедер каже, що в Києві комфортно. Незручності пов"язані лише зі взуттям, яке не відповідає київській зимовій погоді.

— Мені добре серед вас. А де ж горілка? — гукає.

Хтось цікавиться, чому в його творах багато уваги до кулінарії.

— Я вампір, — посміхається він. — У мене завжди є бажання щось з"їсти, вкусити. Ось я дивився на ваші церкви, вони мені нагадують морозиво. У Санкт-Петербурзі архітектура подібна до київської, вона теж схожа на торти.

Герой останнього роману Беґбедера висаджує в повітря храм Христа Спасителя.

— Я не терорист, бо не схожий на свого героя. Я відвідав Києво-Печерську лавру і Софійський собор. Їм ніщо не загрожує, — сміється француз. — Віддав шану Богу, перш ніж зустрітися з вами. До Бога я звертаюся часто. Надто ж, коли моєму поганому настрою не може зарадити горілка. У нас одностороння телефонна розмова, — уточнює мсьє Фредерік, вилізши на стіл. — Я звертаюся до Господа, хоч і не бачу його. Бог мовчить.

Беґбедер починає підписувати книжки. Ведуча закликає не штовхатися.

— Вы были последними! — лаються між собою 20-річні студентки Оксана і Маша.

У ресторані "Фондю-бар" художник Ілля Чичкан презентує мсьє Фредеріку його улюблені парфуми "Красная Москва". Той намагається їх випити. Потім п"є горілку "Немірофф", закушує сиром. Стомлено скаржиться, що напередодні вживав вино, віскі, горілку й шампанське. А наступного дня лікувався аспірином.

Беґбедер консультував лідера французьких комуністів

Фредерік Беґбедер народився 21 вересня 1965 року в місті Нейн-сюр-Сен, що на околиці Парижа, в родині менеджера та перекладачки. Після Вищої школи інформації розробляв слогани у паризькому агентстві "Янг енд Рейбікем". 1990-го опублікував роман "Спогади молодого телепня". Автор романів "Канікули в комі", "Любов живе три роки", "Оповіданнячка під екстезі", "Windows on the World", "Ідеаль". Через книжку "99 франків" письменника звільнили з рекламного агентства — за сатиру на рекламний бізнес. Цей твір приніс йому світову популярність. Читачі за кілька тижнів розкупили півмільйона примірників роману. 2002 року Беґбедер консультував на президентських виборах лідера французьких комуністів Робера Ю. Вів на телебаченні програму "Книжки і я", телешоу "l"Hypershow". Один із найбільш високооплачуваних письменників Франції. Одружений із Діаною МакМахон. Має доньок Патрицію та Беатріс.

Зараз ви читаєте новину «Фредерік Беґбедер горілку закушує сиром». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі