"Шлях, обраний 1917-го, виявився для країни невдалий і загибельний. Борис Миколайович услід за Михайлом Горбачовим намагався повернути Росію на шлях нормального, природного розвитку. У цьому — його історична заслуга", — каже російський письменник і телеведучий Леонід Млечин, 53 роки.
Єльцин був людиною влади чи місії?
— Він був природжений лідер, людина влади. Коли входив у кімнату, усю увагу звертали на нього. Якби за Горбачова його не вигнали з влади, він так і залишився б чиновником. Ця особиста трагедія йому пішла на користь. Він прагнув повернутися у владу, хоч і зрозумів, що вона шкідлива.
Яких помилок припустився перший президент?
— Розстріл Білого дому 1993-го менше всього ставлю йому в провину. Серед постраждалих не було жодного депутата, лише правоохоронці, мирні люди й бандити, які йшли під Білий дім. Заколот потрібно було придушити.
Головні помилки — чеченська війна та зміцнення адміністративно-командної моделі управління державою. Ідеї демократичного, вільного й відкритого суспільства він сам багато в чому занапастив.
Росія розвивалася б по-іншому, якби Єльцин узагалі не призначав наступника. Після закінчення його повноважень відбулися б звичайні вибори. Їх виграв би, умовно кажучи, Євген Примаков (голова уряду в 1998–1999 роках. — "ГПУ"). Через чотири роки його змінив би хтось інший. Встановилася б нормальна традиція зміни президентів, люди відчули б, що від них щось залежить.
Володимир Путін зараз той самий, що 1999-го?
— Ні, тоді він не хотів посади президента, отримав її несподівано і був трохи розгублений. Тепер він вважає, що його лінія абсолютно правильна. Президент і його наступник — це люди з принципово різними поглядами на життя. Єльцин пройшов через дуже важкий психологічний злам, у Путіна кар'єра складалася дуже вдало. Ніякого трагізму в радянському минулому він не бачить. Жорсткі методи управління йому симпатичні.
Чи правильною була політика Єльцина щодо близького зарубіжжя?
— Серед турбот, які звалилися тоді на уряд, ця проблема була другорядною. Треба було нагодувати людей і зберегти державу. Відносини із сусідами відійшли на задній план. Для колишніх союзних республік це було добре, бо отримали шанс побудувати незалежні держави. Як хто скористався цим шансом — інше питання.
На Україну тоді тиснули хіба що в питанні ядерної зброї. Зараз одна частина істеблішменту психологічно не сприймає вашої самостійності. Дехто вважає, що Україною можна керувати за допомогою газової труби.
Ставлення росіян до Єльцина змінюється?
— Російське суспільство живе минулим, не хоче глянути на себе у дзеркало. Інстинктивно шукає приємну схованку в минулому. І тих, хто позбавив його цього, сприймає негідником. Більшість росіян Єльцина просто ненавидять. Порівнюють навіть із Гітлером. Разом із Горбачовим вважають руйнівником великої держави.
2 
1
Коментарі
1