"Люди віддячують, хто чим може. Хто коробку цукерок принесе, хто квіти, а хто хліб і хустину", — 50-річна Антоніна Осауляк виходить із авто біля свого діагностичного центру "Любисток" у райцентрі Теплик на Вінниччині. Тут вона приймає зневірених в офіційній медицині.
— Якийсь дідусь привіз козячої сметани та вишиті наволочки на подушки. 15 кілометрів їхав велосипедом з Удича, бо за один сеанс вилікував астму. А якось допомогла бізнесменові зі Львова. Потім він попросив подивитися свого друга, обласного прокурора. Той мав пухлину позвонка, не ходив. І вже після першого сеансу пухлина щезла. То цей чоловік 2002-го подарував мені машину "субару". А за свого друга — джип "судзукі".
— Розкажи, як один чоловік за те, що вилікувала його жінку від безпліддя, хотів будинок біля моря збудувати, — нагадує чоловік 52-річний Василь Осауляк. — Каже: "Миколаївна, у мене в Ялті ділянка є. Збудую вам кріпку хатину". Тонічка йому: "А закінчити церкву в Теплику замість ялтинської хати зможете?" На другий день приїхала бригада строїтєлєй, позаторік добудували храм. А інший бізнесмен Олександр — він у Львові будівництвом займається — подарував нам двоповерхову хату з мансардою. Каже: "Ви живете так скромно. Виберіть собі гарний добротний будинок, я вам його куплю". 2004-го купив, за рік зробив там євроремонт.
Василь — другий чоловік Антоніни Миколаївни.
— До зустрічі з Тонічкою я ходив із паличкою. Мене направляли в госпіталь на ампутацію обох ніг і лівої руки, — каже колишній воїн-інтернаціоналіст. — Уже навіть приготував мамі в село Пологи Теплицького району прощальне письмо. Пішов у церкву поставити свічки, як одна жінка підказала звернутися до Антоніни. Прийшов до неї на Благовіщення. Після третього сеансу ноги почали біліти — так мене восстановила. На Паску прийшов: ми по-нашому, по-православному, похрестувалися й перший раз поцілувалися. У червні 2004-го справили весілля, а через два роки повінчалися. Фамілія моя була Кабак. Але я взяв Тоніну: вона благозвучніша, та й Тоня в сім"ї — голова.
Щоби впоратися з найважчою недугою, вистачає 10 сеансів
Із Василем Антоніна виховує 5-річну доньку Маріанну. Від першого шлюбу має дорослих сина Юрія та доньку Олену. Донька народила онука Павла.
Як цілителька практикує останніх 15 років. Закінчила з червоним дипломом курси при столичному Центрі нетрадиційної медицини.
— Робити добро навчилася з розповідей про дідуся Петра Качуришина. Від час Голодомору він урятував багато людей. Був головою колгоспу в селі Бджільна, віддавав людям хліб і зі своєї комори, і з колгоспної. 1943-го фашисти відрубали йому голову. Він лежить у братській могилі у Скарженівці. Там іще 12 чоловік безголових.
Почала Антоніна з масажів. У такий спосіб вилікувала шлунок своєму зятеві Дмитрові.
— Перший чоловік категорично забороняв приймати людей. Казав, що в місті почнуть пліткувати, ніби я знаюся на нечистій силі. Сусідка принесла телефони столичного Центру нетрадиційної медицини. Я бросаю чоловіка, двох дітей і їду вчитися. Коли мені перевірили біополе, мій наставник Сергій Бінат ахнув. Не міг виміряти його навіть у кілометрах. Сімейне життя після того розладилося.
Каже, щоби впоратися з найважчою недугою, вистачає 10 сеансів:
— Вісім років тому в мене була жінка з саркомою. Пережила три операції, кілька курсів хіміотерапії. Але одужала в мене. Зараз працює в Київраді. Була заступником мера Олександра Омельченка, а тепер — у Леоніда Черновецького.
2 
1
Коментарі
5