17 січня у 26-річної Марії та 24-річного Олега Українців із міста Червоноград Львівської області народилася донька вагою 2,8 кг та зростом 49 см. Породілля може увійти до Книги рекордів України. Вона народила здорову дитину, коли сама має 90 см зросту та вагу 26 кг.
— Унікальний випадок. З точки зору медицини такого взагалі бути не може, — каже 51-річний Олександр Паєнок, лікар Львівського обласного пологового будинку. Він приймав пологи. У п'ятницю зранку веде до палати Марії. — У породіллі діагноз — гіпофізарний нанізм, його ще карликовістю називають. У таких людей — збій в організмі. У жінок нема місячних, вони не можуть завагітніти. А якщо таке й трапляється, через викривлення хребта їм важко виносити плід. Дитина тисне на внутрішні органи, це могло загрожувати Марії навіть смертю. Вона приїхала до нас на 38-му тижні вагітності, мала неприродно великий живіт. Але була дуже рухлива, туди-назад бігала по сходах. За два дні відійшли води. Ми зробили кесарів розтин. Народилася здорова дитина. Мама також у відмінному стані.
Заходимо у палату на другому поверсі. На ліжку Марія годує груддю немовля. Чоловік сидить поруч, гладить дитину по голівці.
— Вероніка їсть, як має бути, — породілля цілує дівчинку у личко. — І я себе нормально чую, нічого не болить. Чекаю, коли знімуть шви і поїдемо додому хрестини робити.
— Дуже щасливий, що маю повноцінну сім'ю, — говорить Олег. — Я сирота. Маю тільки рідного брата, у дитячих будинках виросли. Тепер у мене і жінка, і дитина, брат до нас жити переїхав. Нам казали, що не можна народжувати. Але все сталося, слава Богу. Моя Маруська народила гарну дівку.
— Так мене завжди називає — моя Маруська, відколи познайомилися, — тулиться до чоловіка Марія. — Півтора року тому дивилася наш львівський "12 канал". Там після опівночі програма знайомств є. Показують номери телефонів людей, які хочуть знайти собі пару. Побачила один номер, під яким писало "Олег". Подзвонила, сказала: "Привіт! Я Марія з Червонограда". Й одразу почала про свої недоліки, що маленька. А він то вислухав і каже: "Мені подобається, що ти така відкрита". Тепер говорить, що я його саме тою відкритістю взяла. А він мене — добротою, — гладить чоловіка по руці. — З липня до березня ми спілкувалися по телефону, Олег дзвонив мені по чотири рази на день. А потім зустрілися на вокзалі у Червонограді. Він приїхав, розцілував мене, і з того часу живемо разом.
Наприкінці квітня Марія завагітніла:
— Пішла у нашу районну лікарню. Вони: "Робіть аборт! Робіть аборт, доки не пізно!". Нічого я не робила, довірилася Богу. Раз дав такий шанс, мусив помогти родити. На четвертому місяці виникла загроза, поклали мене на два тижні у лікарню у Львові. Як все пройшло, ми з чоловіком весілля справили. До того часу ще трохи гроші підскладували. Зробили вечоринку на 26 людей. Сама все на стіл готувала.
— У Маруськи то гарно виходить. Вона смачно готує і борщі, і голубці, і салати. Підсуває собі табуретку під стіл, під плитку — і все бігом. А пече як файно, — хвалить дружину Олег. — Її навіть на роботу хотіли взяти поваром у дискобар, але він потім закрився. Люди часто дивуються, чому я такий високий, маю метр 87, а взяв собі таку маленьку жінку. Але мені з нею дуже гарно. Вона добра і господиня здібна.
Марія — друга дитина у сім'ї 65-річних Василя та Ганни Кісілів. Син Андрій, 27 років, також має карликовість. Він на 1 см нижчий від сестри.
— Чого в нас так із жінкою сталося, не знаю. Ми обоє високі. Діти теж нормально розвивалися. Андрій перестав рости після того, як під машину попав, коли мав 8 років. А Марія — десь у 10 років. Пояснюють, що то якийсь генетичний збій, і тому ніхто зарадити не міг, — розповідає Василь Федорович. — Чи виросте внучка великою, лікарі ще точно сказати не можуть. Рік будуть її обстежувати.
Кісілі на пенсії. Василь Федорович підробляє двірником. Помагають грошима дітям, бо Олег — безробітний. Марія отримує допомогу за станом здоров'я.
3 
1
Коментарі