Іграшкового робота-динозавра Плео презентували у столичному розважальному центрі "Дивосвіт". Плео — це копія травоїдного камаразавра, який жив понад 150 млн років тому. Робот має чутливі сенсори, через них реагує на звуки та дотики. У київських магазинах динозавр коштує 3730 грн.
— Граємося ним, доки не сяде батарейка, — каже 32-річний телеведучий Максим Неліпа. Він прийшов на презентацію із дружиною Тамарою та 4-річним сином Артемом. — А малого вистачає на 15–20 хвилин, потім переключається на щось інше. У мене в дитинстві таких іграшок не було. Мав дитячу залізницю. Вічно щось крутив у ній, кілька комплектів зіпсував.
Посередині залу маркетолог Максим Валайко демонструє іграшку. Гладить динозавра по спині — той задоволено бурчить, піднімає за хвіст — сердито рикає.
— Так не можна! — кричить із протилежного кутка зали телеведучий Ігор Пелих, 34 роки. Він сидить за столом із солістом гурту "Танок на майдані Конго" 34-річним Олександром Сидоренком на прізвисько Фоззі. Чоловіки принесли динозаврів, яких подарували їхнім дітям. У робота Сидоренка на шиї червона хустинка. Артист назвав іграшку Васілієм.
— А мій малий свого Плюшею зове, — Пелих гладить робота по спині. — Рік чи два вже мене просить завести собаку. Але не заводимо. Не тому, що в лом, просто пес — це велика відповідальність. А Плео — такий собі пробнік собаки вдома.
— Скільки іграшок мали в дитинстві?
Учителька злегка озвіріла
— Була гедееровська желєзна дорога, страшно дорога. А ще була собака на батарейках, видавала якісь тупі звуки. Я цього Бровка так любив, шо триндєц. Недавно знайшов фотографію, де я з ним — аж сльози взяли.
У Пелиха троє дітей: 7-річний Іван, Соломія, 4 роки, та Юстина, якій виповнився рік. Син навчається у столичній гімназії "Консул".
— Коли віддавали до школи, малий легко пройшов тести в чотирьох закладах. Та в одній школі нам сказали, що він відстає в розвитку. Коли дізнався чому, довго ржав. Виявилося, вчителька називала малого Ванєчкою. А син їй відповів: "Ванєчки за Уралом, а я — Іван". Учителька злегка озвіріла. Але я багато зусиль докладаю до того, аби діти в Києві розмовляли українською.
Каже, син більше схожий на матір — колишню телеведучу Олександру Лозинську.
— Такий самий виважений, розсудливий. На майданчику довго зважуватиме, чи можна спуститися з високої гірки. За той час середульша донька Соля шість разів звідти з"їде. Юсті пощастило найбільше — на ній батьки вже не ставили дебільних дослідів. Першій дитині завжди найважче, бо на ній батьки вчаться.
— Ви суворий батько?
— Це в нас мама — тиран, — куйовдить біляве волосся. — Ганяє дітей від комп"ютера. Ми з Іваном втіхаря в гонки ганяємо. Малий грає афігєнно! Хоче стати гонщиком. Якось привів його до себе в офіс, попросив хлопців пограти з ним по мережі. Спочатку піддавалися, а тоді давай на гроші. Я дав Іванові 50 гривень. За годину заходжу — усі сидять такі потухші. Кажуть: "Та Іван нас на 500 гривень роздягнув!"
3 
1
Коментарі