Коли Марина Одольська востаннє
Плакала. 17 березня на сцені палацу "Україна" під час свого ювілейного концерту. Глядачі зустріли вигуками й оплесками, а потім постійно підспівували. Сльози не заважали співати, а навпаки – допомагали. Кров приливає до голови, а заодно й до голосових зв'язок. За рахунок цього вони краще змикаються.
Сміялася. Учора ввечері. Друзі з Америки надіслали синові Леву темношкіру ляльку. Він узяв і спитав: какая кукла? За мить відповів: черная. Потім став перед дзеркалом і давай питати: а Лева какой? Тоже черный? Довго дивився на відображення і врешті сказав: нет, Лева белый. Насмішив на цілий вечір.
Відчувала голод. У день концерту через нервове збудження апетит пропав. Коли поверталася додому, відчула, що шлунок прилип до спини. Добре, що з нами живе мати мого чоловіка Елла. На концерт поїхати не змогла, бо була з дітьми. Коли повернулися, на нас чекала вечеря. Дозволила собі випити трохи віскі, щоб розслабитися.
Боялася. Коли народила сина Лева. Пологи почалися на восьмому місці вагітності. Лікарі сказали, що для хлопчика це небезпечно – може не вижити. Після народження у нього зупинилося дихання, тиждень лежав під апаратом штучної вентиляції легень. А тоді – ще місяць у реанімації. Весь цей час стояла на колінах і молилася. Коли згадую про те, усі емоції переживаю знову.
Утомлювалася. Дику втому відчуваю щодня. Прокидаюся о 7.00, бо треба приготувати дітям сніданок. Веду доньку до школи. Повертаюся і випроваджую старшого в університет. Доки бабуся сидить із найменшим, їдемо з чоловіком вирішувати робочі питання. О п'ятій вечора забираю Любу зі школи, готую вечерю. Як вкладаємо дітей, маємо кілька годин, щоб обговорити з чоловіком плани на наступний день. Лягаємо о першій чи другій ночі.
Читала книжку. Учора ввечері. Купила дітям дитячий "Кобзар" із класними ілюстраціями та уривками віршів, які вони можуть зрозуміти. Вчора читала вірші годину. Вже зібралася іти, бо Лев заснув на руках і Люба лежала із заплющеними очима. Та донька зупинила: мамо, я ще не сплю. Довелося читати ще хвилин 40.
Мріяла. Роблю це постійно. Мрію про сцену, нові пісні. Позавчора замріялася, коли годувала сина. Чоловік зайшов і питає, що роблю. Глянула, а щоки сина в каші.
Їздила в метро. Минулого місяця. У чоловіка зламалася машина. Проїхали безкоштовно, бо вважаємося багатодітною родиною і маємо право на безкоштовний проїзд.
Коментарі