Продають острів із п'ятьма видами пінгвінів

Усі іноземці мають пройти перевірку в уряді Фолклендів

У грудні на тиждень їздив з потенційним покупцем на Пеббл – це острів Фолк­лендського архіпелагу в Атлантичному океані (Pebbles у перекладі "галька". – Країна), – розповідає спеціаліст з оцінювання фінансових ризиків 43-річний Джеймсон КЛЕЙТОН із Лондона. – Продавці не називають суми, на яку розраховують. Родина Гаррісів володіє островом із 1869 року. Тоді їхній прапрапрадід купив Пеббл в уряду за 400 фунтів. На теперішні гроші це приблизно 10 тисяч фунтів – 360 тисяч гривень. Певний час тут ловили й сушили рибу. Потім переїхали до Британії. Зараз жити на острові не хоче ніхто з понад десятка членів родини Гаррісів. Звісно, острів стільки коштувати не може. Але подібні угоди так рідко укладають у світі, що не існує якоїсь формули ціни. Гарріси хочуть продати Пеббл комусь, хто розвивав би на ньому фермерство. Сподіваються, що зацікавлять когось із місцевих фермерів. Для решти ціна буде високою.

 

Пеббл має 32 кілометри завдовжки і майже 6,5 завширшки. Він – п'ятий за величиною з-поміж 778 Фолклендських островів. Ландшафт на ньому нагадує Британію – невисокі гори, скелі, озера. Дуже чиста, але досить холодна вода, гальковий пляж. Дерев мало. Фермер, який показував нам Пеббл, казав, що немає й двох десятків. На острові є велика овеча ферма – понад шість тисяч голів. Ще близько 180 тварин – на коров'ячій фермі. Торік Гарріси поміняли вітрову турбіну й докупили сонячні панелі для електрогенераторної станції. Місцеві кажуть, що перебоїв зі струмом не буває.

Дуже піднімає ціну те, що Пеббл – міжнародний заповідник птахів і біорізноманіття. Тут живуть п'ять видів пінгвінів і 42 види інших птахів. Це десятки тисяч крилатих – альбатросів, бакланів, кілька різновидів качок. Морські леви не тікають від людей. Близько до берега підпливають дельфіни. У сезон можна побачити китів. Тварини зовсім не полохливі. Птахи підходять близько, випрошують їжу.

Місцеві пінгвіни – невеликі. Генту живуть на березі весь рік. Магеланський пінгвін на шість місяців мігрує. Є вид качок, які не вміють літати. Водяться тільки на Фолклендах. Тому тут заборонено заводити котів. Місцева влада дуже стежить, щоб із вантажами на архіпелаг не потрапили гризуни. Такі тварини можуть дуже швидко винищити колонію птахів.

На охорону природи на островах багато коштів виділяє Європейський Союз. Гаррісам компенсували вартість сонячних батарей. Ветеринари і спеціалісти з охорони довкілля приїжджають безкоштовно. Виплачують допомогу фермерам, щоб не розширювали посівних ділянок і не використовували шкідливих добрив. Що буде після виходу Великої Британії з ЄС – невідомо. А власники Пеббла мають певні зобов'язання. Можливо, тому Гарріси й вирішили спекатися острова.

Пеббл має хороший фермерський потенціал. Вовна тут – найкращої якості. Сир теж роблять смачний. Але хочуть продавати лише у Британію. Тут дуже наполягають на тому, що Фолкленди – британські. Насправді, в уряді островів нас запевнили, що зараз без проблем уживаються всі. Навіть працюють 70 спеціалістів із Зімбабве. Але всі готелі, таксі, навіть телефонні автомати оформлені в британському стилі. На великих островах в меню класичні англійські страви домашньої кухні. У барах наливають віскі й ірландське пиво. В бібліотеці представлені всі новинки з материка. На Пебблі є будиночки для туристів, але готувати доведеться самим. У місцевих можна купити рибу, сир, м'ясо, молоко. Овочі – дуже дорогі. Огірки – по 5 фунтів за кілограм. Салат – 8 фунтів.

тут можна розвивати туризм для тих, хто хоче спостерігати за птахами. Є всі умови робити це цілорічно. На великих островах є спеціальні пункти спостереження. У них бронюють місця на два роки вперед. На Пебблі цим ще не займалися. Але можна приходити просто на пляж із біноклем.

 

Основна проблема – до Фолк­лендів дуже складно добиратися. Летять із Британії до чилійського Сантьяго, потім звідти у Порт-Стенлі. Зараз тур коштує 5 тисяч фунтів. Раз на два місяці припливає корабель із продуктами. Літак із Порт-Стенлі курсує раз на шість тижнів. Тому треба підлаштовувати дати турів.

Пеббл важливий тим, що тут розміщувалася перша наземна база британських військ під час вторгнення Аргентини 1982 року (Фолклендська війна між Британією та Аргентиною за контроль над островами. Формально війни не оголошували. Обидві країни воєнні дії розглядали як відновлення контролю над своєю законною територією. Конфлікт завершився перемогою Великої Британії, – Країна). За її територією доглядають військові.

Острів хотіло купити подружжя американців. Думали облаштувати тут клініку для людей із нервовими розладами. Спокійне довкілля і ландшафт мали би сприяти такому. Запропонували 200 тисяч доларів. Гарріси чекають ще пропозицій. Усі іноземці мають пройти погодження в уряді Фолклендських островів. Ті перевірять наміри покупця і видадуть ліцензію.

74 дні тривав військовий конфлікт між Аргентиною і Великою Британією 1982 року. Остання ввела туди свої війська за 100 років до того.

На Фолклендські острови Аргентина перекинула 10 тисяч солдатів. 649 із них загинули. Британія втратила 255 військових. Також убили трьох цивільних.

Аргентина продовжує вважати архіпелаг своїм. Називають його Мальвінськими островами

×