Молодий платить батькам нареченої викуп. Переважно – десять тисяч доларів

БЕНЗИН ПРОДАЮТЬ НА УЗБІЧЧЯХ У ПЛЯШКАХ З-ПІД АЛКОГОЛЮ

У КАМБОДЖУ, СІЄМ-РІП, ЛЕТІЛИ З МАЛАЙЗІЇ ЛОУ-КОСТОМ AIR ASIA. Квитки купили в аеропорту Куала Лумпур за кілька годин до вильоту – за 60 доларів. Туристична віза в Королівство Камбоджа на місяць із разовим в'їздом коштує 20 доларів. На виході з аеропорту чергують таксі та рикші. У невеличкому готелі заселились у двомісний номер за 5 доларів. Житло можна знайти і за долар на день.

СНІДАТИ ходимо в невеличкі вуличні кафе з пластиковими столами й стільцями. За долар приносять тарілку рису зі смаженою свининою, суп із травами, салат і чай. Просто неба на листах заліза смажать нирки, печінки, серця.

БІЛЬШІСТЬ ТРАДИЦІЙНИХ СТРАВ КХМЕРСЬКОЇ КУХНІ мають дивний присмак. Його надає прахок – солона і гостра паста зі збродженої риби. Основні спеції – куркума, кориця, гвоздика, мускатний горіх, аніс. У кхмерській мові для рису й їжі використовують одне слово. Найцікавіші страви: амок – м'ясо, запечене на бананових листках із кокосовим молоком, мі ча – смажені овочі з локшиною та яйцем, чек намва – банани-гриль у кокосовому молоці, спринг-роли – смажені млинці з овочами, куркою чи креветками. На вулицях електричними приладами, що нагадують м'ясорубки, вичавлюють сік із цукрової тростини. За долар – три склянки.

 

МІСЦЕВІ РОМ, ДЖИН І ВІСКІ – поганої якості. 750 мілілітрів коштують 6–8 доларів. Бамбукову горілку варто змішувати із соком.

ТРАДИЦІЙНА КАМБОДЖІЙСЬКА АРХІТЕКТУРА – щось середнє між непальською і китайською. Будують храми у вигляді багатоярусних пагод із загнутими догори краями. Біля храмів багато ступ – напівсферичних споруд, що нагадують індійські. На вівтарі стоять будди. Один великий і багато – менших. Підперезані жовтою тканиною. Біля них – штучні деревця з кольорової фольги, свічки, палички. В буддистських храмах – індуїстські барельєфи: змія Нага, що символізує міст між небом та землею, Гаруда – напівлюдина-напівптах, Хануман – священна корова. Всередині розмальовані сценами з життя Будди. Старі монахині за кілька рієлів читають над головою молитву, дмухають в чоло і пов'язують на зап'ястя жовті чи червоні нитки. Слід носити, поки не відпаде.

УВЕЧЕРІ ЛЮДИ ЙДУТЬ У ХРАМИ МОЛИТИСЯ. Беруть запалені палички, притуляють до чола і вклякають. Малі діти моляться так само. Посеред храму горять сотні грубезних свічок. Навколо голови Будди – китайський німб, що виблискує і крутиться. Дари Будді – кокосовий горіх, в який позапихувані ароматичні палички, квіти, свічки. Деколи ставлять обід – рис, м'ясо, рибу. Цю їжу їдять коти. Купками сидять загорнуті в помаранчеві савани монахи. Частина мають татуювання на все тіло – тексти, мандали, зображення будд. Біля храмів стоять торговці з великими клітками. На удачу треба купити голуба або горобця – і випустити.

БІЛЯ КОЖНОГО БУДИНКУ, МАГАЗИНУ, КАФЕ – маленькі пагоди на стовпах. Це – будиночки для духів, куди кладуть фрукти, папірці-імітації грошей, цигарки, солодощі, склянки з водою, квіти і ароматичні палички.

РЕЛІГІЯ СЕЛЯН – щось середнє між буддизмом, анімізмом та індуїзмом. Освячують усе, навіть мотоцикли й мобільні телефони. Камбоджійці вірять, що їхні села охороняють один або два духи засновників. Що важче помер покійний, то сильніший його дух. Ці духи охороняють посіви й допомагають розв'язувати суперечки. Контактують із мешканцями під час спеціальних церемоній або у снах, просять їжу й питво, дають поради й передбачають майбутнє. Люди вірять, що добробут живих прямо залежить від добробуту мертвих.

 

ЗА КІЛЬКА ДОЛАРІВ на Сієм-Ріпському базарі можна купити вітражні тарілки, пашміни, штани "алібаба". На продуктовому базарі – у кошиках морські мушлі, сушена риба, патрані кури, живі черепахи в мисках із водою, велетенські краби з людську голову зі зв'язаними клешнями, вугрі. Шкірка шипастого дуріану така смердюча, що його заборонено приносити в громадські місця. При вході в готелі, музеї, аеропорти висять попередження. За 1000 рієлів (8 грн. – "Країна") продавець почистить фрукт і поріже. Посеред вулиць стоять басейни з маленькими рибками. За 3 долари можна опустити туди ноги й рибки обкусають ороговілу шкіру.

БАГАТО МАГАЗИНІВ з виробами із крокодилячої шкіри. Жіноча сумочка коштує від 300 до 1500 доларів, гаманець – близько 60. Крокодилів вирощують на фермах. Частина в загоні – без хвостів. Мабуть, зрізують на гаманці – щоб не вбивати.

ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В СІЄМ-­РІПІ НЕМАЄ. По місту найвигідніше пересуватись тук-туками – моторикшами. В кабінці під дашком – дві лави. Комфортно сідають чотири пасажири. Недалека поїздка містом обійдеться в долар із людини. За 15 доларів з усіх можна винайняти рикшу на день. Бензин продають на узбіччях у пляшках з-під алкоголю.

ПІСЛЯ ПРИХОДУ ДО ВЛАДИ КОМУНІСТІВ 1997 року державтоінспекції в Камбоджі не існує, ніхто не перевіряє наявність прав у водіїв. Дороги масово відремонтували років п'ять тому. Кошти надали Південна Корея й Китай. За це отримали право видобувати золото, корисні копалини й коштовне каміння.

ПОНАД 70 ВІДСОТКІВ НАСЕЛЕННЯ – молодші 30 років. Народжуваність перевищує смертність утричі. Діти працюють у магазинах, прибирають, готують їжу в вуличних забігайлівках. Найменші носять лоточки і продають магніти, браслети, віяла – по три штуки за долар. Школи є в кожному селі. Вчаться в них один-два дні на тиждень. Після закінчення школи заможні сім'ї віддають дітей в університет, де навчання коштує 400 доларів на рік.

БУДИНКИ СТОЯТЬ НА ВИСОКИХ ПІДПІРКАХ, хоча повеней не буває. Це щоб всередину житла не залазили змії.

НА ВЕСІЛЛІ МОЖЕ БУТИ ДО ТИСЯЧІ ГОСТЕЙ. Дарують по 20 доларів. ­Молодий платить батькам нареченої викуп. Про суму домовляються завчасно. Переважно – 10 тисяч ­доларів. Весілля організовує сім'я молодої. Державної реєстрації ­шлюбу немає. Багатоженство дозволене.

У БІДНИХ РОДИНАХ не заведено їсти разом. Кожен сам заробляє собі на їжу. Зарплата – від 150 до 300 доларів. Податок – 10 відсотків. Валюта – рієл, проте долар приймають всюди. Американський долар – 4 ­тисячі камбоджійських рієлів.

ХРАМОВИЙ КОМПЛЕКС АНГКОР-ВАТ належить до переліку семи чудес світу. Це – найбільша сакральна споруда у світі. Квиток на три дні коштує 40 доларів. Дійсний протягом тижня. Через спеку Ангкор-Ват відчинений із 5.30 до 17.30. Площа комплексу – близько 400 квадратних кілометрів. Треба брати рикшу. Храми побудовані без застосування цементу. Кам'яні блоки зчеплені за принципом замка.

ЧАС ВІД ЧАСУ на території комплексу зустрічаються ансамблі безруких і безногих калік, що грають традиційну кхмерську музику. Це постраждалі від режиму Пол Пота та у сутичках після його повалення 1979-го.

ОЗЕРО ТОНЛЕСАП – найбільше прісноводне в Азії. Глибина – 12 метрів. В селах на озері живуть близько 4500 людей. Халупки з дощок стоять на високих підпірках. На дахах багатших – телевізійні антени. ­Храми, школи – теж на воді. Повсюди стирчать сітки для риби. На плотах – загони для свійської птиці. Використовують електрогенератори, мотори човнів. Заможніші купляють сонячні батареї.

ЧОЛОВІКИ ВДЕНЬ СПЛЯТЬ. Уночі роблять масляні лампи з порожніх банок з-під кока-коли, і ставлять їх на воду. На вогонь злітаються комахи, падають. Підпливає риба. Її можна ловити голими руками. Жінки вдень везуть рибу на продаж у Сієм-Ріп, повертаються з овочами, м'ясом, яйцями. На сім'ю – один човен. Якщо дитина попливла в школу – батьки сидять удома.

У ТУАЛЕТ ходять в озеро просто з хат. Миються й перуть – теж в озері. Сміття викидають у воду.

НА ВУЛИЦЯХ ПНОМПЕНЯ стоять ряди перукарів. Стрижуть просто неба. Продавці носять коромисла з тарелями смажених курей і варених яєць на гарячих вуглинах. На Центральному ринку – ряди манікюрниць-­педикюрниць. На очах у всіх жінки розпарюють ноги в мисках із мильною водою. Поряд – ряди ворожок.

Королівство Камбоджа межує з Таїландом, В'єтнамом і Лаосом.

Глава держави – король.

Основна релігія – буддизм.

Площа – 181 тис. кв. км.

Населення – 15 млн людей. З них близько 2,5 млн – в'єтнамці.

Камбоджійський прапор – єдиний національний стяг, на якому зображена будівля – Ангкор-Ват – найбільший культовий комплекс у світі. Збудований у?XII ст. Спочатку був індуїстський, зараз – буддистський.

×