Будинок для себе й родини архітектор Юзеф Сосновський (1865–1940) спорудив у перші роки ХХ ст. на теперішній вул. Генерала Чупринки у Львові. Тоді вулиця називалася Хрестовою, пізніше – Потоцького, за радянських часів – Пушкіна.
Кам'яниця виділяється на тлі довколишньої забудови. Сосновський створив такий собі середньовічний замок у затишній місцині. Фактично це два окремі будинки: один призначений для власника, інший – для здавання в оренду. На розі розташована вежа з лоджією. У вежі була капличка, на даху – невеликий басейн. Біля головної брами – скульптура лева в натуральну величину. Вхід прикрашають герби і два маскарони – обличчя чоловіка та жінки. Припускають, це Сосновський і його дружина. Багато маскаронів є й у під'їзді – ймовірно, це члени родини архітектора.
Будинок був оздоблений кованими елементами й розмальований кольоровими фарбами. Кілька років тому спеціалісти відреставрували розписи на лоджії – герби та рослинні орнаменти. Над брамою можна розгледіти залишки ще одного малюнка – зоряне небо й місяць.
Ще один артефакт зберігся на фасаді, що виходить на бічну вул. Івана Левинського. На нього рідко звертають увагу перехожі. Це металева конструкція, прилаштована до стіни біля дверей на висоті людського зросту. Її використовували для кріплення виноградної лози. Внизу у тротуарі є викладена бордюрними каменями лунка, з якої тягнулася рослина.
– Виноград у ті часи був обов'язковим елементом фасаду, – каже дослідниця архітектури Тетяна Казанцева, 43 роки. – Архітектори проєктували будинки так, щоб їх укривала густа рослинність. Раз на рік фасад мили з шампунем. Тоді лозу знімали, складали знизу й накривали. Потім повертали на місце. Ще років 20 тому такі кріплення можна було побачити на багатьох кам'яницях. До сьогодні збереглося одне – на замку Юзефа Сосновського.
Коментарі