"Бойфренд подарував абонемент у стрілецький клуб. На День закоханих купить пневмат"

На Український тиждень моди квитків не продають. Покази відбуваються онлайн

– Значит так, ты – Катя, и мы с тобой подруги. С меня кофе, – штовхає мене ліктем кучерява білявка в чоботах до колін. 3 лютого вона прийшла під руку з високим брюнетом у столичний Мистецький арсенал на відкриття 25-го Ukrainian Fashion Week.

Брюнет розчиняється в натовпі. Білявка біжить назустріч іншому чоловіку.

 

– Зая, зачем ты приехал? Снова меня проверяешь? Как ты ревнив! Разве мне еще кто-то нужен, когда рядом такой мужчина? – стає навшпиньки, щоб поцілувати в губи лисого чоловіка.

– Где он? Мне сказали, ты снова с ним, – цідить той крізь зуби.

– Саня, успокойся. Он – мое вчерашнее, ты – будущее. Знакомься, это Катя, – тицяє на мене довгим нігтем. Киваю, хоч обох бачу вперше. – Сейчас кофе выпьем и пойдем на моду смотреть. Я себе такое платье приглядела. Превзойдет все твои эротические фантазии.

Через карантинні обмеження на Ukrainian Fashion Week квитків не продають. Покази дизайнерів відбуваються онлайн. Серед відвідувачів лише гості модельєрів, клієнти брендів та інфлюенсери (люди, котрі просувають бренди в соціальних мережах і думка яких має значення для аудиторії. – Країна).

– В сенсі розійшлися? Ми просто домовилися зробити перерву, – кричить у золотавий iPhone білявка на шпильках. – Та ми навіть не сварилися. Образився, що подивилася без нього новий сезон "Емілі в Парижі". Бабський серіал. Не думала, що він на нього підсяде. Потім прислала йому експрес-тест на ковід, там дві смужки. Він подумав, що я вагітна. На день вимкнув телефон.

Може, ти його з кимось переплутала? Сашка у клубі востаннє був, як ми познайомилися. На концерті Жадана його бачила? З двома дівчатами? – голосить, натягуючи на обличчя маску зі стразами. – Добре, дякую за наводку. Далі я сама розберуся.

Шатенка в чорній шубі з песця цілує в щоку подругу. Та під однією пахвою тримає клатч, під другою – ноутбук. Обидві працюють на телебаченні.

– Нарешті побачилися, – говорить білявка з рожевими пасмами. – А ти казала: війна почнеться – і Тиждень моди скасують. У мене в гардеробі стоїть пара берців із рожевими шнурками. Якщо треба, піду воювати. Бойфренд на днюху подарував абонемент у стрілецький клуб. На День закоханих купить пневмат.

– Я тепер усім подарунки купую у воєнторзі, – сміється шатенка. – Вчора кум у гості приїхав, суне в руки 2 тисячі доларів і видає: "Якщо війна почнеться, візьміть мою Василину й сина із собою. У тебе мама під Львовом живе. Туди москалі не дійдуть".

– А сам що?

– Каже, якщо Путін із Харкова почне, візьме зброю – і туди. Бо застарий, щоб утікати. Притягнув мені пальник, рацію та зарядку на сонячних батареях.

– 1997 року, коли мені виповнилося 7, у Києві відкрили перший McDonald's, Леонід Каденюк полетів у космос, Сергій Бубка вшосте став чемпіоном світу у стрибках із жердиною і вперше провели Тиждень моди в Україні, – розповідає на камеру ексмодель 32-річна Альона. – Знаєте, який ривок зробила українська мода за 25 років? Речі наших дизайнерів носять Леді Ґаґа, Мадонна, Діта фон Тіз, Кетрін Зета-Джонс і Демі Мур.

На показ жінка прийшла у велосипедках і бузковій туніці. Взута в кеди з масивною підошвою.

– Навесні в моді будуть усі відтінки лілового, – каже. – 90 відсотків наших швейних підприємств відправляють одяг за кордон. Із фабрик на Львівщині й Хмельниччині, в Чернігові та Чернівцях сукні, джинси й пальта їдуть у магазини Мадрида, Лондона й Парижа. У нас цього одягу не купиш. У бутиках – усе з Бангладеш або Китаю. Українська швачка отримує 10 тисяч гривень, у Бангладеш – 50 доларів. Недавно знайшла на секонді піджак made in Ukraine. Певно, носила якась німкеня, бо в кишені був квиток у кінотеатр.

В Альони нарощені вії. На обличчі грубий шар тонального крему й пудри.

– Я працювала в Сингапурі та Малайзії, їздила в Корею. Найкращі заробітки були в Китаї. На зйомках для каталогу платили 100 доларів за годину. За місяць можна заробити 5–6 тисяч. Але треба ділитися – 10 відсотків віддавала агентству, яке відправило на роботу, 30 забирали за квитки, квартиру й податки.

В ідеалі зріст моделі має бути 170. Я не дотягую 1 сантиметр, тому не всім замовникам підходила. У 30 років вирішила завершити кар'єру, бо народила доньку. Знаю двох жінок, які у 32 тільки починали модельний шлях. Моя остання зйомка в Пекіні мала тривати 4 години, а затягнулася на 14. Переміряла 72 весільні сукні. Після цього перехотілося виходити заміж. У 35-градусний мороз на вершині гори 6 годин фотографувалася з льодовими скульптурами. Коли повернулася в готель і вимагала компенсації за нелюдські умови, замовники показали контракт із моїм агентством. З'ясувалося, що там ніхто не брав на себе відповідальності за моє життя. Якби зірвалася чи вбилася, це вважали б нещасним випадком.

 

На грудях має вінтажну брошку у вигляді скорпіона. На плечі – сумку з крокодилячої шкіри. У вухах виблискують масивні золоті сережки. Дряпається на 3-метрову гору з одягу з написами "What next? Too much". Перфоменс присвятили свідомому шопінгу.

– Подруга з Барселони навчила не купувати зайвого. 4 відсотки сміття на планеті – це одяг. Європейці давно пропагують свідомий шопінг – коли купуєш тільки необхідне, а не дев'яту пару джинсів і 46-ту футболку. Половину гардероба добираю на секонді й у вінтажних магазинах. У Києві таких два. Хімчисткам не довіряю. Усе сама чищу, перу й доводжу до ідеалу. В інстаграмі завдяки цьому маю пів мільйона підписників.

Біля гардероба – фудкорт. Келих шампанського коштує 125 грн, устриці – 55 грн за штуку, салат із креветками й качиною грудкою – 225, порція брауні з вишнею – 140 грн.

– Колись на таких заходах столи вгиналися від хамона, блакитних сирів та італійських вин, – каже 43-річний Андрій Губенко, який прийшов у костюмі-камуфляжі від дизайнера Віктора Анісімова. – Мене друзі прозвали фуршетником. Раніше вдома навіть кухонної плити не було. Щодня після роботи їхав на паті, де пригощали й наливали. На одному квартирнику зустрів однокласника Борьку. Він мав посвідчення журналіста і старий фотоапарат. Акредитовувався на найкращі столичні вечірки.

Білявка в пурпуровому пальті й брюнет у лакованих туфлях приїздять під Мистецький арсенал на таксі. Він біжить до входу з букетом тюльпанів. Жінка розраховується з таксистом. За цим спостерігає брюнетка у брючному костюмі й короткій норковій шубі.

– Я теж так раніше за хлопців платила, – каже. – Хотіла здаватися незалежною. У ресторані чек ділили на двох, у клубі я розраховувалася за вхід, він – за коктейлі. А як заміж удруге вийшла, зрозуміла, що нікому моя незалежність не треба. Живу за новим принципом. Його гроші – це наші, а мої – то мої. Хіба я дурна, щоб віддавати свою зарплату?

О 18:35 колекцію презентують дизайнерки Олена Ворожбит і Тетяна Земськова. На подіум виходять моделі в об'ємних куртках і пальтах, сірих, смарагдових і білих светрах, жакетах і блузах із костюмної тканини.

За 15 хв. на подіум зі швабрами виходять прибиральниці. Гостей просять залишити залу. За лаштунками візажисти розчісують і фарбують моделей для наступного показу. У гримерках стилісти їх перевдягають. Одна дівчина вибігає по крекери у трусах і прозорому топі.

– Пройшла курси стилістів і зрозуміла: щоб мати гарний вигляд, достатньо мати в шафі 30 речей, – розповідає після показу 24-річна Ольга Кравченко. – Переважно – всесезонний одяг: чорні вузькі штани, синій піджак, голубі джинси, сірий кардиган, біла сорочка, спідниця кльош вище колін, тренч, шкірянка, сукня з довгим рукавом. Із взуття – кеди, чорні туфлі. Сумку на ремінці чергуйте із сумкою-торбою. На літо докупіть білу й сіру футболки, однотонну сукню, стрейчеві штани, синій топ на бретельках, бежеві балетки, шпильки, босоніжки на невисоких підборах і смугастий светр. Взимку знадобляться кремовий светр, карамельне пальто, приталений темний пуховик вище колін, класичні чоботи. Щосезону купуйте хоча б одну нову сукню – найдорожчу та найкращу.

Поруч модель із начесаним кучерявим волоссям доїдає з лотка котлету й огірок. Кидає до рота жуйку, біжить до хлопця з бородою. Кокетує, прикушує йому вухо:

– Після показу до тебе чи до мене? – запитує.

– У мене мама вдома, – хлопець дістає гігієнічну помаду й наносить на губи. З кишені вилітає iPhone і $300.

– Тобі заплатили? А казав на мілі.

– Саня борг віддав. Це на квартиру. Господар увечері заїде. Купив новий об'єктив, зимові кроси й тобі навушники до айфончика. Залишилося на хавчик 3 тисячі.

– Чого мовчав? Я позичила б.

– Та я тобі ще 25 тисяч з минулого року винен. А ти ж гірша за банк. Постійно торочиш про відсотки.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН

×