Дитячі суїциди: як розпізнати, що у дитини проблеми

Необхідно помічати будь-які зміни в поведінці дитини. Пригнічений настрій, поява відчуття нудьги і провини, зміна інтересів. Те, що раніше викликало радість і приносило задоволення, стає байдужим. Дитина стає плаксивою, чутливою до невдач. У неї занижується самооцінка, усамітнюється. Уникає спілкування. На питання відповідає коротко, формально. Порушується режим сну і апетиту. Може почати слухати депресивну музику, говорити про власну непотрібність, безглуздість життя.
Не слід плутати поганий настрій з депресією. Якщо ви помічаєте симптоми депресії в дитини, а ваші розмови з нею не мають позитивного результату, то необхідно порадитися з фахівцем – медичним психологом, психотерапевтом, психіатром. Спеціаліст допоможе батькам виробити правильну тактику взаємодії з дитиною, щоб вона добровільно погодилася на відвідування професіонала, здатного надати допомогу.

Організм дитини росте, гормональний фон змінюється. Психіка знаходиться в стадії формування. Дитина проходить стадії вікових криз, коли її психіка найбільш вразлива для стресів.
Причини депресії багато в чому залежать від віку. Навіть у дітей до трьох років бувають депресивні прояви. Пов'язані з ураженням центральної нервової системи, гіпоксією, перенесеними інфекційними захворюваннями. Депресія може бути викликана розлукою з рідними, зміною обстановки з сімейної на незнайому. Наприклад, коли дитину віддають у дитячий садок без відповідної для цього психологічної підготовки.
Розвиток депресії можуть спровокувати відсутність уваги і байдужість з боку батьків, сімейне насильство (фізичне, психологічне, сексуальне), скандали.
У молодшому шкільному віці до депресії може призводити неправильне виховання: гіперопіка або надмірні вимоги до дитини. Відсутність урахування її інтересів і підпорядкування діяльності дитини інтересам батьків. Якщо дитина відчуває страх і не почуває себе в безпеці у власній родині, це може стати серйозним ґрунтом для розвитку депресії.

Основними причинами депресії і суїцидів підлітків - є нерозділене кохання, конфлікти в сім'ї або оточенні, самотність, почуття непотрібності і безперспективності сприйняття життя і страх перед майбутнім.
Депресія, яку вчасно не помічають і поступово посилюється, може призвести до розвитку суїцидальної поведінки. Діти і підлітки ще не усвідомлюють повною мірою цінності життя. Можуть вибрати самогубство, як найпростіший спосіб вирішення складної життєвої ситуації.
Більш схильні до депресії діти з вродженими аномаліями центральної нервової системи. Страждають підвищеним рівнем тривожності, недовірливі, схильні до страхів, неврозів, ранимі, погано адаптуються до змін соціального оточення, нових обставин і умов.

В даному випадку, мова про демонстративно-шантажну поведінку. Зазвичай ті, хто в такий спосіб намагається вирішити власні проблеми, діють так, аби собі не нашкодити. Раджу звертатися до профільного фахівця, аби допоміг з'ясувати причину такої поведінки. Не можна ризикувати життям дитини, намагаючись самостійно встановлювати діагнози.

Обов'язково звертати увагу на коло спілкування дитини і те, чим вона живе. Що їй подобається. Помічати зміни поведінки.

Поки дитина маленька, вона обов'язково потребує зовнішнього контролю. По мірі дорослішання, необхідно привчати дитину до самоконтролю, пояснювати їй правила психологічної кібербезпеки. Тільки самоконтроль, відповідальне ставлення до своєї діяльності в кіберпросторі і виконання правил психологічної кібербезпеки можуть зробити для дитини Інтернет більш безпечним.

Якщо дитина вважає Інтернет кращим за реальне життя - значить, в сім'ї є проблеми. Необхідно знайти близьку людину – старшого брата, сестру, друга сім'ї, яка зможе встановити довірливий контакт з дитиною. Щоб делікатно з'ясувати причини ситуації, що склалася. І обов'язково звернутися до фахівця.

Уникайте формальностей. Кожна дитина потребує того, щоб її розуміли і дорожили нею. Вона є особистістю і має право на повагу її інтересів.
Стосунки дітей і батьків повинні будуватися на довірі і взаємній повазі. При цьому великою помилкою батьків є бажання стати другом своїй дитині в прямому сенсі цього слова. При цьому доросла людина починає імітувати з себе рівну до дитині, втрачаючи власний статус. Такий підхід невірний.