Удар і десяток плечистих чоловіків із гуркотом падає на підлогу. Над кожним стоїть дівчина у білому кімоно і тримає занесений кулак. Так починається тренування 8-го відділення міліцейської охорони cпецпідрозділу "Титан". Це 19 жінок-віп-охоронців, які відповідають за безпеку депутатів, мільйонерів та зірок шоу-бізнесу. Найстаршій — 33 роки, наймолодшій — 20.
Щоб стати віп-охоронцем, треба не менше року працювати у Державній службі охорони. Причому так, щоб помітило керівництво і відправило у Вінницю до навчального центру. Там після жорстких іспитів та медкомісії видають жінкам диплом тілоохоронця.
- Важка робота, - зізнається 25-річна Вікторія. Це симпатична русява дівчина у дорогому замшевому взутті. Ми стоїмо у роздягалці перед спортзалом, де тренуються бодігарди "Титану". - Мене сьогодні замовник відпустив додому о другій ночі. Мій клієнт входить до сотні найбагатших людей України. Але часто як простий смертний буває в кіно з дружиною і дитиною. Міг би сказати: "Не хочу, щоб поряд із нами хтось сидів", і керівництво кінотеатру пішло б йому назустріч. Але він за природою своєю хороша людина.
Двері у спортзал відчинені. Між охоронцями походжають двоє тренерів. Один — у жовтій футболці з написом "Федерація рукопашного бою".
– Це правильно, що ми тренуємося на чоловіках. Адже потенційний нападник 99% чоловік, - пояснює Вікторія. - Правда, якщо гарно володієш технікою, не має значення ні стать, ні вага суперника.
Заходить схожа на ляльку Барбі Людмила Закревська, 32 роки. Їй із зали махає рукою русявий молодик, верхня губа у якого розбита і заліплена пластирем.
– О, Андрюха! - вітається Людмила. - Ти сьогодні чого такий "красивий"?
– Тренувався з... - Андрій називає прізвище однієї з охоронниць.
Людмила причиняє двері, знімає чоботи на високих підборах та перевдягається в кімоно. Зауважую, що третина людей у залі не вищі 1 м 60 см.
- Деякі наші клієнти на зріст ось такі, - показує Вікторія собі на плече. - Вони почуватимуться незручно, якщо поряд ходитиме двометрова дилда. Тому низькі охоронці теж затребувані.
8-ме відділення створили 2009 року, коли до України приїхав лівійський диктатор Муаммар Каддафі.
- Його охороняли тільки дівчата-незайманки, в яких спокус менше, - розповідає Оксана Каніболоцька, 30 років. Вона тільки-но підійшла, сіла на шкіряний диван і знімає замшеве взуття на низьких підборах. - Після того візиту в МВС вирішили створити такий самий підрозділ. Чим наші дівчата поступаються лівійським? - сміється. - Але вимоги щодо незайманості нема. Багато жінок заміжні, мають дітей. Попит на нас буде завжди. Адже не кожен заможний чоловік витерпить, щоб біля його жінки постійно був красень-бодіград. Я з клієнткою можу заходити до роздягалки магазину, туалету. Жінки в цьому плані виграють перед чоловіками.
- А на високих підборах працюєте? - цікавлюся.
- Зазвичай, це каблук до 5 см, - розказує Вікторія. - Машина охорони зупиняється раніше від машини клієнта, вискакуєш на ходу. Бо ж клієнтові двері відчинити треба. Та й, буває, стоїш по кілька годин на одному місці, високий каблук незручний.
Помічаю, що в усіх дівчат довгі нігті. У Каніболоцької — 3-сантиметрові. На рожевому тлі намальовані квіти сакури. Питаю, чи складно з манікюром стріляти з пістолета. Зазвичай, у працівників Держслужби охорони це ПМ — пістолет Макарова.
- Без проблем, - переконує Оксана. - Манікюр це не лише красиво, а й зручно. Напали на тебе чи клієнта — а ти нападнику в обличчя нігтями вчепилася. Взуття на підборах теж допомагає. Якщо каблуком наступити на ногу, дикий біль нейтралізує його на кілька хвилин. Можна вдарити сумочкою по голові або одягти сумку на голову і ручками придушити шию. У ключі від квартири просовуємо пальці й використовуємо їх як кастет. Дуже важливо захистити клієнта без зброї. Нас цього вчать одні з кращих в Україні тренери - Іван Матвієнко та Василь Бочкор. Вони невідомі у ЗМІ. Але у тренерів так само, як і в співаків: відомих багато, але не всі добре співають.
Опишіть ідеальну жінку-віп-охоронця.
– Розумна, зі знанням іноземних мов, сильна, всебічно розвинена. Бажано, щоб зріст був хоча б 1 метр 75 сантиметрів. Якщо Люда висока і має 57 кілограмів, це нормально, - киває Оксана в бік Закревської. - Але ця сама вага при метрі п'ятдесят п'ять — уже перебір. Працювати важко.
– Ми ніколи й не гладшаємо, - запевняє Людмила. - Тренуємося тричі на тиждень, з 10-ї до 18-ї. Раз на тиждень їздимо грати в пейнтбол за Київ. Це наче й відпочинок, а все одно тренування. Раз на два тижні буваємо на стрільбищі. Все зайве переробляється у м'язову масу. На дієтах нікому не доводиться сидіти. Їмо і шоколад, і горіхи. Правда, категорично забороняється спиртне, бо працюємо зі зброєю.
Кого охороняєте найчастіше?
– Жінок, але часто беруть охоронців для дітей. Часто з самого ранку, коли дитина прокидається, і аж до ночі, коли лягає спати. Розцінки на дорослих і дітей не відрізняються — від 45 гривень за годину. Правда, з дітьми працювати важче. Потрібно бути не просто психологом, а ще й нянею і педагогом. Діти ж різні бувають. Є спокійні, а є "хочу те", "хочу туди", - Оксана копіює капризний дитячий голос. - Кількість охоронців, яких наймає людина, залежить від її самооцінки. Зазвичай, беруть двох, щоб могли працювати вахтовим методом. Більше немає сенсу. Якщо багато людей і є загроза нападу на клієнта, намагаємося його просто вивести з натовпу.
Офіційна зарплата у тілоохоронців не більша 3 тисяч гривень. Подейкують, неофіційні кілька сотень доларів доплачують клієнти. Проте самі тілоохоронці це заперечують.
2 
79692
Коментарі
16